Зовнішній сектор України 2030-2035: торговельний баланс, валютні надходження та платіжний баланс

У зовнішньому секторі вже видно межу між адаптацією і новим циклом зростання. [1] Далі вирішальними стають швидкість виконання, ціна затримки і здатність утримувати матеріальний результат під воєнним тиском. Державні рішення тут одночасно працюють з бюджетним обмеженням, безпековим ризиком і потребою зберегти довший горизонт дії. [2] Від цього залежить, які кроки дають короткий ефект, а які створюють нову спроможність на роки вперед. Капітал заходить туди, де видно керований контур виконання, межу ризику і шлях повернення грошей. [3] Фахівці, підприємці, виробничі команди і люди, що повертаються до цивільної економіки, шукають робочу базу, стабільний дохід, сучасні виробництва і зрозумілу перспективу професійної реалізації. [4] На цьому тримається довший кадровий ресурс для зростання. Воєнний горизонт лишається над усією економічною рамкою. [5] Країна одночасно тримає фронт, підтримує тил, готує повернення військових до цивільного життя і шукає ресурс для нового циклу розвитку, тому далі важливо побачити керовані точки зміни.

Зовнішній сектор задає валютну межу реіндустріалізації. [6] Світова торгівля у 2026 році входить у період повільного зростання і фрагментації, тому український прогноз не може спиратися на автоматичне повернення глобального попиту. Такий контур потрібен, бо реіндустріалізація підвищує імпорт обладнання, енергії, компонентів і матеріалів раніше, ніж нова виробнича база дає повний валютний ефект. [7] Це створює часовий розрив: у короткій фазі трансформація може розширювати зовнішній дефіцит, а у довшій фазі - звужувати його через експорт і заміщення критичного імпорту. Україна також працює в європейському торговельному контурі. [8] ЄС є найбільшим торговельним партнером України, а отже доступ до ринку, стандарти, прикордонна інфраструктура, сертифікація та стабільність торговельного режиму стають макроекономічними змінними, а не лише умовами для експортерів. V4 тому не повторює галузеві історії металургії, агросектору чи логістики. [9] Він бере з них тільки ті сигнали, які змінюють зовнішню позицію: обсяг і ціну експорту, імпортну потребу, маршрут, валютну виручку, рівень ризику, резервний буфер і залежність від офіційного фінансування.

Стартова точка цього блоку - це воєнна зовнішня позиція, у якій торгівля, офіційні надходження і резерви працюють разом. [10] Поточний рахунок 2025 року в макронаборі зафіксований на рівні близько -34,2 млрд дол. США, що показує глибину товарно-сервісного та трансфертного розриву, який потрібно фінансувати. Водночас міжнародні резерви у 2025 році становили близько 57,3 млрд дол. [11] США і покривали 6,8 місяця імпорту. Показує, що Україна мала значний буфер, але цей буфер не можна трактувати як постійну заміну експортної спроможності. Після 2022 року ключова відмінність полягає в тому, що офіційне фінансування стало центральним стабілізатором платіжного балансу. [12] Для цього блоку це важливо методично: експортна виручка, гранти, кредити, перекази, FDI і резерви мають різну якість, різну повторюваність і різну політичну вразливість.

Торговельний баланс V4 читається через два одночасні рухи. [5] Глобальне товарне середовище залишається крихким навіть за наявності зростання торгівлі, тому український експорт не можна прогнозувати лише через механічне відновлення фізичних обсягів. З іншого боку, відбудова і промислове переоснащення збільшують імпортне навантаження. [6] Світовий банк прогнозує зростання енергетичних цін у 2026 році, а це прямо впливає на імпортний рахунок, собівартість експортерів і потребу у валюті. Для аграрного контуру важливо, що ціни на добрива у прогнозі Світового банку можуть зростати швидше за енергетичні ціни. [8] Показує, що навіть сильний аграрний експорт може мати стислий валютний маржинальний ефект, якщо імпортні input-витрати зростають швидше. Методично торговельний баланс не зводиться до “експорт мінус імпорт” у таблиці. [9] Для України потрібне розділення фізичного обсягу, ціни, маршруту, регуляторного доступу, імпортної складової в експорті та часової фази реконструкції. В короткому горизонті імпорт обладнання, енергії, компонентів і матеріалів є витратою валюти, але без нього не виникає довгострокова експортна база. Тому трансформаційний сценарій може мати гірший короткий trade gap, але кращу довгу зовнішню позицію.

Експорт товарів і послуг показує валютну виручку від нерезидентів; [1] імпорт товарів і послуг показує валютні витрати на енергію, обладнання, компоненти, споживчі товари і сервіси. Додатне значення є профіцитом, від’ємне - дефіцитом.

X означає експорт, M означає імпорт. [1] У цьому блоці це компонент ВВП; у цьому блоці це зовнішньобалансова змінна, яка показує валютний розрив між продажем назовні і закупівлями назовні.

Українська металургія після 2014 і 2022 років має значно вужчу виробничу базу, тому зовнішній прогноз має відділяти потенційну ринкову нішу від фізичної здатності поставити обсяг. [1] Агроекспорт залишається опорним валютним каналом, але його зовнішній ефект залежить від логістики, переробки і витрат на inputs. [1] Окремий канал - послуги. [1] Експортна спроможність у цьому блоці має три фільтри: [1] виробничий: чи існує фізичний обсяг і чи не обмежений він енергією; логістичний: чи є маршрут, пропускна здатність і передбачувана вартість доставки; валютний: яку частку виручки країна фактично зберігає після імпортних input-витрат, страхування, фінансування і регуляторної відповідності. Саме третій фільтр відрізняє зовнішньосекторний аналіз від звичайного експортного огляду.

Експортна спроможність як валютний канал, а не секторна історія

Імпортний тиск у цьому блоці не є лише негативним показником. [1] потреби відновлення України в RDNA5 створюють масштабний попит на матеріали, обладнання та інфраструктурні рішення, а показує значний імпортний канал у короткому горизонті. Енергетичний імпорт і енергетична безпека мають окрему вагу. [1] Для трансформаційного сценарію імпорт обладнання і компонентів є інвестиційним імпортом. [1] Він погіршує торговельний баланс у моменті, але може зменшити імпортозалежність у майбутньому. Для інерційного сценарію небезпека інша: імпорт споживчих товарів, енергії та критичних inputs зростає без достатнього приросту експортної виручки. Тоді поточний рахунок залишається структурно слабким, а офіційне фінансування виконує роль замінника конкурентоспроможності.

МВФ у 2026 році затвердив для України програму EFF обсягом 8,1 млрд дол. [1] США, але цей канал є офіційним фінансуванням, а не ринковою експортною виручкою. Європейський контур має ще більший середньостроковий масштаб: [1] Ukraine Facility передбачає до 50 млрд євро стабільної та передбачуваної підтримки. Для цього блоку це стабілізатор резервів, бюджету і платіжного балансу, але не заміна промислового експорту. Перекази домогосподарств також є частиною валютного контуру. [1] Світовий банк описував Україну як найбільшого отримувача переказів у Європі та Центральній Азії, однак перекази підтримують домогосподарства і валютний ринок, а не створюють індустріальну експортну спроможність. Приватний капітал має іншу логіку. [1] Якщо приватний капітал не повертається, навіть стабільний резервний буфер залишається залежним від офіційного фінансування.

Експортна виручка є найбільш стійкою виробничою основою; [1] офіційне фінансування стабілізує резерви і бюджет; приватний капітал показує довіру; перекази підтримують домогосподарства і валютний ринок.

Платіжний баланс показує повну зовнішню позицію країни. [1] Резерви є активним буфером. НБУ повідомляв про міжнародні резерви на рівні 48,2147 млрд дол. США станом на 1 травня 2026 року, що підтверджує: резервний рівень змінюється під впливом інтервенцій, боргових платежів, траншів і валютного попиту. [1] Водночас монетарна політика і зовнішня підтримка пов’язані. [1] НБУ очікував підтримання високих міжнародних резервів у коридорі 60-67 млрд дол. США у 2026-2028 роках, що задає стабілізаційну рамку для поступової валютної лібералізації та контролю інфляційних очікувань. Резерви дають економіці час пережити розрив між імпортними потребами і власними валютними надходженнями. [1] Якщо цей час використовується для нарощування експорту, локалізації, енергетичної стійкості та повернення приватного капіталу, резерви працюють як міст. Якщо ні - вони лише відтерміновують зовнішню вразливість. Торговельний баланс показує товарно-сервісний розрив; [1] первинні доходи включають доходи від праці та інвестицій; вторинні доходи включають трансферти і допомогу, якщо вони обліковуються у цій категорії.

Зміна резервів показує, як країна закриває зовнішній розрив. [1]

У спрощеній публічній логіці резерви зростають, коли зовнішні припливи перевищують потребу у платежах та інтервенціях; [1] резерви зменшуються, коли валютний попит, погашення або інтервенції перевищують припливи.

Показник показує, скільки місяців імпорту можуть покрити резерви. [1] Для воєнної економіки його слід читати разом з офіційним фінансуванням, енергетичним імпортом, критичним імпортом і валютними обмеженнями.

Європейський ринок одночасно відкриває можливість і створює концентраційний ризик. [1] офіційні дані ЄС про торгівлю з Україною показують, що імпортна сторона відносин може зростати швидше за українську експортну спроможність, особливо у фазі реконструкції та закупівлі обладнання. Логістичний канал має три виміри: [1] фізичний: порт, залізниця, кордон, склад, перевантаження; ціновий: фрахт, страхування, затримка, додатковий маршрут; регуляторний: митний режим, стандарти, сертифікація, політична стабільність доступу. V4 бере ці три виміри лише настільки, наскільки вони змінюють експортну виручку, імпортну вартість і платіжний баланс.

Сценарний коридор V4 починається із зовнішнього середовища. [1] WTO використовує прогнозні рамки світової торгівлі на 2026 і 2027 роки, але для України цього недостатньо: потрібне поєднання глобального попиту, цін, логістики, офіційного фінансування і резервів. Інерційний коридор означає, що офіційне фінансування і надалі залишається критичним елементом макростабільності, тоді як експортна база відновлюється повільніше за імпортну потребу. [1] Шоковий коридор у цьому блоці виникає не тільки через падіння експорту. [1] Він може виникнути через енергетичний імпорт, затримку офіційних траншів, портову атаку, зростання commodity prices, блокування кордону, погіршення світового попиту або відтік приватного капіталу. Трансформаційний коридор працює інакше: Україна приймає короткий інвестиційний імпортний тиск, але використовує його для локалізації, переробки, сервісного експорту, енергетичної стійкості і повернення приватного капіталу.

Формула не є економетричною оцінкою; [1] вона показує, що зовнішня стійкість реагує одночасно на ціни, фізичні обсяги, маршрут, офіційні inflows і резерви.

Формула використовується для первинного розділення експорту і імпорту. [1] Для України її треба читати разом із логістикою, енергетичним імпортом, офіційним фінансуванням і резервами.

Чистий експорт є компонентом ВВП, але у цьому блоці він виконує роль зовнішньобалансової змінної, яка показує валютний ефект торгового розриву. [1]

Вона залежить від здатності поєднати експортні обсяги, послуги, перекази, приватний капітал, офіційне фінансування, резерви, логістику і доступ до ринків у послідовний зовнішньобалансовий маршрут. [1] Інерційний шлях залишає країну у режимі тривалого trade gap і support dependence. Трансформаційний шлях використовує офіційні inflows і резерви як час для нарощування власної валютної бази: локалізації, переробки, сервісного експорту, промислових ніш, стабільних коридорів і повернення приватного капіталу.

Markdown carrier: RI/artifact stream/jun 26 "junior slop"/audit/JS-005_scenario_analysis_and_additional_materials_2026-06-29_v4.md

# Сценарний аналіз реіндустріалізації України, 2026-2035

Україна входить у середину 2026 року в розвилку між трьома різними режимами зростання. Головне питання звучить жорстко: чи може країна перевести попит на відбудову, оборонне виробництво, аграрний експорт і енергетичне обладнання в довший промисловий цикл до того, як інтервал 2026-2028 років почне закриватися.

Тут короткий офіційний діапазон і довгий сценарний горизонт зведені в один інструмент рішення. Названо перемикачі між трьома шляхами і зібрано чергу пакетів, від яких залежать база бюджету, експорт, праця та індустріальний масштаб.

У технічному доповненні TCFD Supplement сценарний аналіз визначений як перевірка стійкості стратегії під різними майбутніми станами [1], а в посібнику NGFS Guide він працює як інструмент «що буде, якщо», який переводить альтернативні стани у вибір для регулятора і фінансової системи [2]. У вправі BoC-OSFI шок, канал передачі і наслідок для рішення стоять в одному блоці [3], тоді як у методичній записці BoC Methods технічний шар винесений окремо, щоб основний текст не втрачав темп [4]. Сильний сценарний продукт тому відразу тримає в одному полі стан, механізм передачі і наслідок для рішення, а технічний апарат не ставить попереду самого висновку.

Ту саму дисципліну видно у банківських і наглядових вправах. У сценарії BoE BES виклад починається з макрорежиму [5], у результатах BoE Results вразливості і рішення лишаються в основному шарі [6], а у короткому підсумку Fed CSA одразу видно кілька станів, канали передачі і управлінський наслідок [7]. У міжсекторальному звіті EBA Fit55 сценарний блок відразу придатний до порівняння між банками, страховиками і ринками капіталу [8]. У настанові EBA Guide структура зібрана так, щоб сценарій можна було повторити, перевірити і оновити без переписування всього матеріалу [9], а в документі ECB Stress зв’язок між макроекономікою, секторами і фінансами є частиною самої форми тексту [10].

Окремий методичний блок потрібен лише там, де він допомагає швидше зчитувати зміну режиму. У наборі ECB Toolbox поточне оцінювання винесене в окремий короткий цикл [11], а в записці NY Fed щомісячне зчитування режиму працює на змішаних рядах без вимоги чекати повний набір статистики [12]. Стаття Ragged Edge показує, чому короткий макроцикл живе з нерівномірними релізами і подальшими ревізіями [13], а пояснення QuantEcon описує модель стан-простір і фільтр Калмана як спосіб оновлювати прихований стан за шумними спостереженнями [14]. У синтезі IMF Synthesis базовий сценарій, альтернативи і баланс ризиків тримаються в одній рамці [15], а у рамці WB Framework кожен сценарій проходить шлях від джерела шоку до вимірного наслідку [16].

Для політичних і консультативних матеріалів важлива ще одна риса. У наборі OECD Toolkit сценарний інструмент прив’язаний до політичного циклу [17], а в сценарному блоці ECB Transition різниця між раннім, пізнім і хаотичним переходом виражена через ціну часу [18]. У розробці Shell 2026 великі сценарії тримаються на кількох різко розведених шляхах [19], у нотатці KPMG Note аналітичний ефект створює короткий перехід від стану до бізнес-наслідку [20], а в матеріалі EY Note сценарій стає формою управлінського рішення і рішення щодо розкриття [21]. У звіті PwC Risk увага утримується через конкретний канал ризику [22], тому добрий сценарний матеріал не доводить свою серйозність окремими деклараціями: він показує, що станеться за ранньої, пізньої або хаотичної дії, і скільки коштує затримка.

З усіх цих прикладів випливає проста конструкція. Спершу називається базовий режим, далі розводяться два або три справді різні шляхи, потім показуються змінні, що переводять систему між ними, а вже після цього з’являються короткий цикл поточного оцінювання, річна карта дії і стислий меморандум для рішення. Для України така побудова важлива ще й тому, що галузевий масив легко перетворюється на повторення одного сюжету різними словами, а короткий макропрогноз легко видати за сценарний аналіз, хоча він задає лише стартовий діапазон і не пояснює самої розвилки.

Офіційний короткий діапазон уже обмежує поле для фантазії: фазу воєнної рівноваги з дуже обережним темпом зростання Світовий банк фіксує в огляді MPO [23]. Власну картину інфляції, резервів і зовнішнього фінансування НБУ тримає у IR Q2 НБУ [24], а ту саму логіку короткого горизонту як функції програмного виконання і зовнішнього ресурсу МВФ зберігає в огляді МВФ [25]. Довгий горизонт уже спирається на діапазон 2026-2028 [26].

Разом ці три рамки задають стартову межу реалістичності. Сценарний горизонт починається там, де короткий макропрогноз уже вичерпує пояснювальну силу і більше не пояснює самої розвилки.

[[CHART:scenario_bridge]]

На зовнішньоторговельному контурі країна зберегла рух: товарний експорт у 2024 році досяг 41 млрд дол. [27], а портовий вантажообіг піднявся до 97,2 млн тонн [28]. Ці числа підтверджують роботу маршруту, але ще не доводять входження країни в довгий інвестиційний цикл.

Капітальний контур показує іншу картину: ПІІ у 2024 році залишилися на рівні 3,329 млрд дол. [29], десятирічні потреби відновлення оцінені у 588 млрд дол. [30], а пріоритетна потреба 2026 року окремо виділена в 15 млрд дол. [31]. Розрив між наявним ринком відновлення і ще відсутнім співмірним інвестиційним контуром видно в інвестиційному розриві [32].

Окремий огляд приватних можливостей відновлення в огляді PwC теж читає ринок через механізми зниження ризику [33]. Поєднання відбудови з інституційним і виробничим оновленням окремо винесене в огляді Deloitte [34]. Те, що інтерес до угод існує, але масова хвиля довгого входу ще не стала нормою, видно і в радарі угод [35].

[[CHART:investment_gap]]

Промислова база працює на вужчому фундаменті, ніж це часто припускають публічні огляди: виробництво сталі у 2025 році становило 7,41 млн тонн, або 34,7% від бази [36], а будівельний контур того ж року лишається нижчим за базу [37]. Для важкої промисловості енергетика лишається базовою умовою, бо українські виробничі майданчики мають високу енергоємність [38]. Європейський енергетичний фон 2026 року зберігає цінову чутливість [39], а для серійних виробництв промислова електроенергія лишається ціною ризику [40]. Енергія тому стоїть першою в черзі [41].

Ринок праці став центральною змінною сценарію: масове переміщення і нерівномірне повернення праці формують довге обмеження для будівництва, металу, машинобудування і сервісів [42]. Статистика тимчасового захисту показує, що зовнішній контур переміщення залишається масштабним і в середині 2026 року [43], а український людський капітал у 2025 році вже описується через навички і мобільність разом із тиском на систему відновлення [44]. Сильний попит не дає темпу, коли працівника ніде поселити, нічим довезти, ніде перенавчити і складно втримати на довшому циклі.

Макрофінансовий буфер лишається реальним, але він не скасовує головних обмежень: міжнародні резерви на кінець 2025 року стояли на рівні 57,3 млрд дол. [45], боргова вага державного і гарантованого боргу обмежує довгі стимули [46], а стан банків, ризики війни і якість кредитного контуру НБУ окремо пов’язує у FSR НБУ [47]. Сукупна картина на середину 2026 року виглядає тверезо: країна має ринок відновлення, експортний маршрут і живий оборонно-технологічний шар, але поки не має такої синхронної роботи енергії, маршруту, праці, капіталу і контрактної дисципліни, яка сама породжує нову промислову фазу.

Період 2026-2028 років — це воєнна рівновага з відкритою розвилкою. Саме на цьому відрізку проходить перевірка перемикачів [48], а не фінальний результат.

Перший перемикач — енергетична безперервність, бо дорога і вразлива енергія одночасно б’є по темпу, собівартості й готовності брати довгий контракт, що видно на панелі переходу [49]. Другий перемикач — маршрут, і домовленості щодо подальшого розвитку дунайської логістики свідчать, що вона лишається у фазі доробки [50]. Третій перемикач — праця, бо індустріальна праця вже впирається в міграцію та житло, а також у навчання і ветеранську інтеграцію [51].

Четвертий перемикач — капітал і зниження ризику. Перші угоди з воєнного страхування вже зафіксовані [52], але вони ще не означають масового переходу до довгого інвестиційного циклу, а міжнародна координація підтримки приватного сектору існує на платформі донорів [53], але поки не дорівнює повній інвестиційній нормі для промисловості. П’ятий перемикач — стандарти і ринковий доступ, бо механізм вуглецевого прикордонного коригування вже став режимом доступу до ринку ЄС [54], а правова рамка цього переходу викладена без великого простору для відкладання у Регламенті 2023/956 [55]. Шостий перемикач — публічне виконання, бо прозорість, дані і контроль виконання вже прямо пов’язані з довірою капіталу [56].

Базовий режим 2026-2028 років зберігає керованість і макростабільність, але не переводить відбудову у масштаб, якщо критичні перемикачі не почнуть працювати одночасно. Тут сценарний аналіз відрізняється від короткого прогнозу: прогноз каже, що система зростає повільно, а сценарій відповідає, чи лишається вона в адаптаційному режимі, чи входить у довший промисловий цикл.

Ширший спектр станів у базовій моделі лишається за межами публічного шару, але для цього матеріалу достатньо трьох робочих сценаріїв: шокової інерції, виживання і стабілізації та трансформації. Їхня спільна стартова точка однакова: у 2025 році сценарний індекс стоїть на 65 пунктах [57]. Цей рівень означає, що адаптація вже відбулася, але система ще не повернула серійність, глибину капіталу і запас довгих рішень.

Нижній робочий сценарій описує тривале функціонування без переходу до нового циклу накопичення. Він тримає індекс на 63,1-77,9 пункту [58], у 2030 році дає 204,8/72,6/60 млрд [59] ВВП-еквіваленту, доходів бюджету та експорту, а у 2035 році виходить на 227,3/81,8/72 млрд [60]. До цього додається лише 300 тис. працівників [61], бо дорога енергія, маршрут із премією ризику, повільне повернення праці та вибіркове страхування тримають систему в режимі функціонування без масштабу.

У такому режимі металургія лишається живою без нового циклу, будівництво підтримує ремонт і частину відбудови, але не набирає серійного темпу, а оборонно-технологічний шар не дає широкого цивільного перетоку. Капітал входить коротко і вибірково, тому найжорсткішим наслідком стає ціна часу. Країна не втрачає керованість, але втрачає роки, в які зовнішній ресурс, оборонний попит і відбудова могли б скластися в довший виробничий цикл.

Середній сценарій починається зі зняття кількох великих обмежень в одному часовому інтервалі. Він підіймає сценарний індекс до 67,3-95,7 пункту [62] і найкраще лягає на діапазон 2027-2028 [63] без вимоги до фантастичного ривка поверх офіційних оцінок. У 2035 році цей сценарій дає 263,4/102,7/115 млрд [64] ВВП-еквіваленту, доходів бюджету та експорту, а до цього додається 900 тис. працівників [65].

Економічна логіка тут уже інша: енергетична безперервність стає стабільнішою, маршрут дешевшає і пришвидшується, праця перестає бути абсолютним гальмом для запуску нових майданчиків, а воєнне страхування і гарантії відкривають ширший інвестиційний вхід. Відбудова на цьому рівні вже працює як система, що навчилася проводити серійні проєкти, але ще не звела всі свої обмеження в одну промислову архітектуру. Межа цього шляху теж чітка: він піднімає країну до робочого режиму середньої складності, але ще не створює повної синхронізації між новими індустріями, локалізацією постачання, довгим кредитом і контрактною дисципліною держави.

Верхній сценарій означає, що окремі пакети перестають працювати як ізольовані програми і складаються в одну промислову систему. Індекс тут піднімається до 68,9-123,7 пункту [66], у 2030 році цей шлях дає 229,4/90/96 млрд [67] ВВП-еквіваленту, доходів бюджету та експорту, а у 2035 році виходить на 302,3/126,9/160 млрд [68]. Трудова активація тут піднімається до 1,6 млн осіб [69].

[[CHART:scenario_real_numbers]]

Цифри цього шляху описують іншу якість економіки: енергія перестає ламати серійне виробництво, логістика більше не з’їдає маржу в довших контрактах, праця отримує житло, мобільність і навички як частину виробничої політики, а страхування і довший кредит переходять з епізодичного режиму в канал, який реально відкриває приватний вхід. Стандарти і сертифікація входять у модернізацію з першого кроку, тому промислова політика змінює випуск, фіскальну базу, структуру експорту, глибину локалізації та технологічний профіль економіки.

Металургія тут отримує шанс на новий цикл через енергію, стандарти і капітал, машинобудування виходить із режиму невизначеності, будівництво переходить від ремонту до продуктивного виконання, а оборонно-цивільний перетік стає окремим шаром економіки. Межа цього шляху теж твереза: він не виникає від одного донорського рішення або одного вдалого сектору. Йому потрібна координація, яка витримує кілька бюджетних циклів, кілька хвиль ризику і кілька точок політичного тиску.

Між трьома робочими шляхами різниться ціна затримки. Нижній шлях платить за відкладення. Середній викуповує час через роботу кількох ключових обмежень. Верхній переводить той самий час у масштаб, серійність і довший експортний цикл.

Різницю між трьома шляхами визначає набір перемикачів, які система здатна або не здатна перевести в інший режим. Панель таких перемикачів уже зібрана на панелі переходу [70], і в ній першими стоять енергетична безперервність, логістика та праця. Серійне виробництво платить за слабку енергію двічі, втрачаючи темп і собівартість; обсяг маршруту сам по собі не вирішує проблему страхової премії, часу обороту і передбачуваності для складнішого експорту; повернення людей без житла, мобільності, навчання і міського сервісу не дає промислового ефекту.

Далі стоять капітал, стандарти і локалізація попиту. Проєкт проходить кредитний комітет тоді, коли страховий, валютний і контрактний режим зрозумілий. Модернізація без відповідності ринку ЄС може підняти локальний випуск, але не створює довшого зовнішнього проходу, а великий попит без серійності легко купує зовнішню спроможність замість власної промислової тканини.

Політичні пакети, які зрушують ці обмеження, вже зведені в карті пакетів [71]. У цьому наборі прозорість і виконання є важелем ризику [72], енергія і промислова безперервність прив’язані до випуску і кредиту [73], логістика впливає на експорт і локалізацію [74], праця і повернення вже читаються як промислова змінна [75], а стандарти і технології йдуть в одному ланцюгу [76].

Вартість пакетів до 2030 і 2035 років уже зведена в порівняльному ряді [77]. Енергія і промислова безперервність потребують 22/35 млрд дол. [78], експортні маршрути і логістика — 18/28 млрд дол. [79], воєнне страхування і зниження ризику проєктів — 6/10 млрд дол. [80], а довгий індустріальний кредит — 9/16 млрд дол. [81].

Праця, житло, навички і ветерани потребують 14/25 млрд дол. [82]. Стандарти, сертифікація і готовність до CBAM потребують 2,5/4 млрд дол. [83], локалізація і публічна закупівля — 12/24 млрд дол. [84], а майбутні індустрії, інтелектуальна власність і технологічний контроль — 15/40 млрд дол. [85].

[[CHART:policy_costs]]

Ці суми показують три речі. Енергетика і маршрут лишаються дорогими, але незамінними пакетами, частина ринкового проходу може відкриватися дешевшими пакетами стандартів, сертифікації і зниження ризику, а технологічний шар після 2030 року коштує дорого, бо спирається на всі попередні обмеження.

Пріоритетний порядок пакетів уже зібраний у черзі пріоритетів [86]. На короткому відрізку 2026-2028 років попереду стоять енергія, маршрут і страхування [87], другим поясом ідуть праця, житло і навички [88], паралельно заходять стандарти і локалізація [89], а майбутні індустрії стають великим пакетом лише після зняття бази [90].

Управлінський висновок тут жорсткий. Верхній шлях відкривається, коли одна дія знімає кілька обмежень одночасно. Енергетика піднімає метал, хімію, матеріали і частину оборонного виробництва, кращий маршрут одночасно працює на агро, сталь, машини, компоненти і ввезення обладнання, а пакет праці дає ефект для будівництва, виробництва і міського сервісу. Страхування й гарантії підсилюють той самий канал, що і фіскальна довіра.

Перехід до трансформації починається з того, що країна робить базові умови передбачуваними. Черга пріоритетів прямо ставить попереду енергію, маршрут і страхування [87]. Другим поясом ідуть праця, житло і навички [88]. Паралельно заходять стандарти і локалізація [89], а великий технологічний шар входить після зняття базових обмежень [90]. Верхній сценарій через це є окремим режимом, а не просто швидшою версією середнього шляху.

Перший крок на 2026-2027 роки полягає в тому, щоб зняти повторюваний зрив виконання. Енергетика стоїть першою серед керованих обмежень [41]. Логістика має дати фізичний вихід вантажу, меншу часову премію ризику і передбачуваний ритм для складнішого експорту [74]. Воєнне страхування вже дало перші угоди [52], а міжнародна підтримка приватного сектору вже має окремий канал [53]. Завдання цього етапу просте: зробити ці канали повторюваними, а не разовими.

Другий крок переводить працю з дефіциту в систему виконання. Пакет праці, житла, навичок і ветеранської інтеграції вже стоїть у пріоритетній черзі [88], а його масштаб до 2030 і 2035 року порахований окремо [82]. Це операційна основа промислової політики: коли працівника є де поселити, як довезти і де швидко підготувати, запуск майданчика перестає бути одиничною мобілізацією. Без цього середній шлях можна втримати коротко, але верхній не запускається.

Третій крок починається там, де проєкт стає частиною ринку, а не одиничним майданчиком. Стандарти, сертифікація і готовність до CBAM мають власну відносно невелику ціну [83]. Механізм вуглецевого доступу до ринку ЄС уже працює як режим доступу [54], а правова рамка переходу вже зафіксована у Регламенті 2023/956 [55]. Якщо цей шар запускається рано, країна піднімає випуск і якість доступу до зовнішнього ринку.

Четвертий крок переводить відбудову з ринку витрат у ринок виробничого навчання. Локалізація попиту і серійність закупівлі входять у пріоритетний порядок окремим блоком [89]. Їхня вартість до 2030 і 2035 року теж виділена окремо [84]. Точка зламу тут проста: великий попит або створює внутрішній ланцюг постачальників, компонентів і сервісу, або купує готову зовнішню спроможність [126].

П’ятий крок - довший кредит і менша ціна ризику. Воєнне страхування і зниження ризику проєктів потребують менше ресурсу, ніж енергетика або маршрут [80], але часто саме вони вирішують, чи доходить проєкт до кредитного комітету. Довгий індустріальний кредит винесений в окремий пакет [81], бо без нього модернізація застрягає на коротких оборотних рішеннях. Перехід до трансформації на практиці починається в момент, коли строк, ризик і контрактна дисципліна вперше працюють разом.

Шостий крок - зібраність державної дії. Карта пакетів показує, що прозорість і виконання самі знижують ризик [72]. Зв’язок пакетів показує, як одна дія одночасно підтягує кілька змінних [121]. Через це верхній сценарій не можна вести розрізненими програмами з окремими календарями і критеріями. Потрібен спільний ритм: одна черга пріоритетів, короткий квартальний перегляд і фіксація того, де саме зірвалися строк, тариф, страхування, праця або сертифікація.

Сьомий крок переводить окремі галузеві сюжети в одну виробничу логіку. Енергетична безперервність і довший кредит прямо працюють на випуск і модернізацію [73]. Маршрут одночасно впливає на експорт, локалізацію і ввезення обладнання [74]. Праця і повернення людей уже читаються як промислова змінна, а не як окремий соціальний сюжет [75]. Стандарти і технології йдуть в одному ланцюгу [76], а оборонно-цивільний перетік уже існує як реальний заділ для майбутніх індустрій [127]. Коли ці речі зібрані в один режим, металургія перестає бути лише історією виживання, будівництво переходить від ремонту до серійного виконання, машинобудування отримує довший горизонт, а нові індустрії перестають бути додатком до презентації.

У часовому розкладі ця дорога виглядає жорстко. До кінця 2027 року країна має стабілізувати енергію, маршрут і страхування настільки, щоб середній шлях став видимим у цифрах [102]. До кінця 2028 року має бути видно, що рішення змінили темп виконання, а не тільки мову документів [103]. 2029 рік перевіряє довгий кредит, локалізацію, стандарти і підключення як один виробничий контур [104]. 2030 рік уже вимагає першого дорослого результату у випуску, доходах і фіскальному тиску [105]. Після цього 2031-2035 роки можуть стати фазою нових індустрій з довшим циклом капіталу і ширшим експортом [106].

Рух до трансформації треба міряти повторюваністю результату. Якщо угоди зі страхування, кредиту, локалізації і найму повторюються швидше й дешевше, система набирає новий режим. Якщо кожен великий проєкт знову потребує ручного політичного проштовхування, країна може мати яскраві приклади успіху, але ще не має трансформації. Кінцева різниця вже відома. Верхній шлях у 2035 році виходить на 302,3 млрд дол. ВВП-еквіваленту [97]. Доходи бюджету на цьому рівні складають 126,9 млрд дол. [98]. Експорт на цьому рівні доходить до 160 млрд дол. [99]. Трудова активація на цьому рівні становить 1,6 млн людей [100].

Робота зі сценарієм не закінчується трьома шляхами. Його треба довести до такого стану, в якому ним можна користуватися до наступного великого перегляду сценарію, у квартальному бюджетному циклі і в короткому резюме для рішення.

На горизонті 2026-2028 років офіційний діапазон уже видно без спекуляції: Світовий банк ставить 2026 рік на 1,2% [91], НБУ дає 1,3/2,8/3,7% [92] для 2026, 2027 і 2028 років, а МВФ ставить 2026 рік на 2,0% [93]. Для 2027 року робочий перехід дає 1,0-4,0% [94] між нижнім, середнім і верхнім шляхами, а для 2028 року той самий перехід дає 1,0-4,4% [95].

Практичний зміст цього блоку такий. До кінця 2027 року основна боротьба йде за те, щоб середній шлях став статистично читаним, а нижній перестав бути мовчазною інерцією. Якщо до цього часу енергія, маршрут і зниження ризику не підтягують цифру до середнього діапазону, усі розмови про верхній шлях лишаються передчасними.

Цей блок переводить сценарні назви в набір параметрів, з якими працюють бюджет, приватний капітал і виробничі компанії. Готовий діапазон ВВП-еквіваленту на 2030 рік уже стоїть на 204,8/217,4/229,4 млрд [96], а на 2035 рік розходиться до 227,3/263,4/302,3 млрд [97]. Доходи бюджету на 2035 рік у цій рамці складають 81,8/102,7/126,9 млрд [98], експорт дає 72/115/160 млрд [99], а трудова активація виходить на 300 тис./900 тис./1,6 млн [100].

Робочий висновок із цього блоку простий. У 2030 році різниця між шляхами ще виглядає як розрив темпу. У 2035 році вона вже виглядає як розрив типу економіки. Короткі рішення 2026-2028 років мають бути оцінені і за політичним комфортом, і за тим, у який діапазон вони переводять бюджет, експорт і працю через дев’ять років.

Річна карта дії ставить 2026 рік як фіксацію старту [101]. Для 2027 року той самий календар відкриває перехід до середнього [102], для 2028 року прямо формулює перевірку зміни темпу [103], для 2029 року фіксує завдання закріпити довгий кредит [104] разом із локалізацією, стандартами і підключенням, а для 2030 року вимагає першого результату у випуску, доходах і фіскальному тиску [105]. Період 2031-2035 років тут описаний як нові індустрії з довшим циклом повернення капіталу, технологіями і ширшим експортом [106].

Ця карта корисна тим, що вона розрізає часову помилку, яка часто руйнує сценарні тексти. Вона не дозволяє назвати верхній шлях досяжним уже в 2026 році. Вона не дозволяє також відкладати критичні пакети на після 2028 року, бо саме 2029-2030 роки перевіряють, чи рішення стали проєктами, а не лишилися оголошеннями.

До наступного великого перегляду сценарію достатньо тримати короткий операційний блок із восьми рядів. Перші чотири з них читають фізичну і фінансову безперервність: аварійність, доступність і промислове навантаження енергосистеми показують, чи вона перестає зривати контракт [107]; ціновий режим для промислової електроенергії нагадує, що зниження лише аварійності без зниження ціни не дає довшого циклу [108]; портовий тоннаж і ритм маршруту показують, чи тримається довгий маршрут [109]; резерви і зовнішній буфер фіксують, як зростає ризик капіталу і дорожчає валютна ціна імпорту [110].

Другі чотири ряди читають кредит, працю і капітальний вхід. Стан банківського і кредитного контуру показує, як ризик проходить у ставку і доступність [111]; внутрішнє переміщення і повернення визначають ринок праці через мобільність людей [112]; зовнішня міграція визначає повернення праці [113] у виробничу систему; прогрес воєнного страхування показує ширший капітал [114].

Операційне правило тут теж просте. Якщо енергія, маршрут, праця і капітал два-три цикли поспіль дають слабший набір показників, базовий режим опускається до нижнього шляху ще до річного перегляду. Якщо кілька рядів одночасно рухаються вгору і тримаються в цьому стані, середній шлях перестає бути гіпотезою і стає фактом поточного режиму.

Під цим коротким блоком живе ще один рівень - оновлення робочої оцінки стану системи. У моделях це часто називають прихованим станом, але практичний зміст тут простий: треба тримати чотири повільні змінні - енергію, маршрут, працю і капітал. Ці змінні вже розкладені через умови переходу 2025-2035 [115], а які саме пакети політики здатні їх зрушувати, видно у карті пакетів [116].

Практичне застосування цього блоку таке. Коли офіційний ряд запізнюється, а операційний ряд уже змінився, сценарна кімната не чекає повної річної статистики. Вона оновлює баланс чотирьох змінних, дивиться, чи зміна коротка чи режимна, і тільки після цього переносить висновок у квартальний або річний перегляд.

Цей шар особливо важливий для України, бо тут шоки приходять нерівномірно. Енергетичний удар може змінити режим швидше, ніж це встигне показати випуск. Відкриття страхового каналу може змінити інвестиційну поведінку швидше, ніж це встигне відобразитися в ПІІ. Повернення праці може спершу проявитися в локальних ринках праці, а вже потім у національному ряді.

Середина 2026 року вже дозволяє коротке резюме для рішення без втрати змісту. Базовий режим полягає в тому, що країна тримає воєнну рівновагу і не має автоматичного переходу до промислового масштабу. Головна розвилка полягає в тому, чи до кінця 2028 року енергія, маршрут, праця і капітал зійдуться хоча б у середньому сценарії.

Ключові тригери три. Енергетичний режим має перестати бути джерелом регулярного зриву контракту, воєнне страхування і довший кредит мають перейти від окремих угод до відтворюваного інвестиційного каналу, а трудовий блок має пройти від простої нестачі людей до системи житла, мобільності і навичок для серійних проєктів. Перша черга пакетів тому виглядає так: енергія, маршрут, страхування, праця і стандарти.

Ціна затримки видна в числах: різниця між нижнім і середнім шляхом у 2035 році становить 36,1 млрд дол. ВВП-еквіваленту [117], між середнім і верхнім шляхом — 38,9 млрд дол. ВВП-еквіваленту [118], між нижнім і верхнім шляхом по експорту — 88 млрд дол. [119], а по трудовій активації — близько 1,3 млн людей [120]. Таке резюме не переказує весь матеріал: воно стискає його до управлінської розвилки і показує, чому вартість відкладання вимірюється втратою бази для бюджету, експорту, праці і нових індустрій.

Черга рішень на найближчі два роки випливає з того, які пакети знімають відразу кілька обмежень і який пакет має вищу ціну затримки, ніж ціну старту. Критерій тут один: наскільки швидко пакет переводить систему з режиму утримання в режим серійного виконання.

1. Першим стоїть енергетичний пакет, бо саме він сидить на вході до металу, матеріалів, хімії, машин і частини оборонного виробництва, що видно у зв’язку пакетів [121]. Енергетичний пакет дорогий, але його відкладення робить решту політики уривчастою, а не послідовною.

2. Другим стоїть маршрут разом зі страховим режимом руху, бо обсяг експорту без часової передбачуваності не формує довгий контракт, що прямо видно у черзі пріоритетів [122]. Логістика тут означає не один портовий жест, а сукупність пропускної здатності, координації з ЄС, дунайського коридору, проходження складнішого експорту і страхової премії на шляху.

3. Третім стоїть трудовий пакет, бо без житла, навичок, мобільності і ветеранської інтеграції будівництво, машинобудування і локалізація постачання не набирають темпу, а сама вартість цього блоку вже зібрана в пакеті праці [123]. Його цінність виходить за межі соціальної політики і фактично визначає пропускну спроможність відновлення.

4. Четвертим стоїть воєнне страхування разом із довшим кредитом, бо саме ця пара переводить інтерес до країни у проєкт, який проходить комітет, що видно в кредитному каналі [124]. Порівняно менший за сумою пакет тут може відкрити більший за сумою приватний ресурс.

5. П’ятим стоять стандарти і готовність до CBAM, бо відкладення цієї теми майже гарантовано означає втрату часу, маржі і доступу до складнішого ринку, а їхня окрема ціна вже видима у пакеті стандартів [125]. Цей пакет відносно недорогий, але його ранній запуск змінює якість експорту вже до входу в 2030 рік.

6. Шостим стоїть локалізація попиту і серійність закупівлі, бо саме тут великий ринок відбудови або створює внутрішній ланцюг доданої вартості, або купує зовнішню спроможність, що видно у локалізації попиту [126]. Для промислової політики це точка, де замовлення перетворюється або не перетворюється на тканину постачальників, сервісів і компонентів.

7. Сьомим стоїть масштабування майбутніх індустрій, бо оборонно-цивільний перетік уже існує, але для великого технологічного шару йому потрібні попередні опори в енергії, капіталі, стандартах і закупівлі [127]. У цій точці йдеться про здатність зібрати довшу екосистему продукції подвійного призначення.

Публічна черга рішень тому виглядає як порядок зняття обмежень. Енергія і маршрут відкривають темп. Праця і страхування відкривають виконання. Стандарти і локалізація відкривають якість ринку. Майбутні індустрії відкривають шар після 2030 року.

У нижньому сценарії головне завдання полягає у зупинці подорожчання часу. Тут держава має тримати енергетичну надійність, маршрут, резерви і базовий кредитний контур у стані, який не дає виробничій базі звузитися ще сильніше. Будь-який пакет, що не зменшує аварійність, логістичний ризик або трудовий дефіцит, у цій фазі працює слабше, ніж виглядає на папері.

У такому режимі публічні гроші повинні насамперед страхувати функціонування: підтримувати серійний ремонт енергетики, доступність критичного імпорту, оборотність маршруту і виживання ключових роботодавців у базових ланцюгах. Локалізація тут ще не може бути широким політичним жестом. Вона має концентруватися на тих сегментах, де кожна додаткова одиниця внутрішнього випуску скорочує час, ризик або валютний витік.

Головна помилка для цього сценарію полягає в тому, щоб прийняти збереження макростабільності за початок нового циклу. Якщо країна бачить лише живий експорт і великий попит на відбудову, але не бачить синхронізації енергії, праці і капіталу, вона легко консервує адаптаційний режим ще на кілька років.

Середній сценарій вимагає зовсім іншої дисципліни. Тут уже недостатньо просто утримати систему від звуження. Потрібно зробити так, щоб проєкти повторювалися швидше, дешевше і з меншим ризиком, ніж роком раніше. Це означає стандартизувати підготовку майданчиків, зібрати житло і мобільність для працівників навколо виробничих зон, пришвидшити сертифікацію та перевести воєнне страхування з одиничних кейсів у відтворюваний канал.

У цьому режимі бюджет і донорський ресурс треба оцінювати за обсягом і за здатністю скорочувати цикл виконання. Пакет, який прибирає три місяці із запуску будівельного чи машинобудівного проєкту, має більшу економічну вагу, ніж пакет із гучною назвою без впливу на строки. Те саме стосується маршрутів: дешевший і передбачуваніший рух вантажу тут важить більше, ніж символічне збільшення пропускної здатності без стабільного графіка.

Основний показник якості цього сценарію лежить у повторюваності. Якщо до кінця 2028 року країна бачить серію угод зі схожою логікою, нижчою премією ризику і швидшим набором праці, середній сценарій стає операційною нормою.

Верхній сценарій починається там, де окремі пакети перестають бути відомчими програмами і стають однією промисловою архітектурою. На цьому етапі вже недостатньо підтримувати маршрут, страхування чи енергетику окремо. Їх треба збирати в багаторічну логіку, де закупівля, локалізація, кредит, стандарти, експортний прохід і технологічна політика працюють у спільному ритмі.

Для такого режиму вирішальною стає якість координації. Ризик зміщується з дефіциту ресурсу до дефіциту зібраності. Якщо середньострокові контракти не витримують бюджетний цикл, якщо регуляторні рішення розходяться з індустріальною політикою, якщо оборонно-цивільний перетік не має каналу в серійне виробництво, прискорення знову розпадається на окремі історії успіху.

Саме в цьому сценарії потрібен дорослий технологічний пакет: інтелектуальна власність, контроль експорту, розвиток постачальників, модернізація енергоємних виробництв, інженерна підготовка кадрів і підв’язка оборонних рішень до цивільного випуску. Економіка тут уже змагається за темп відновлення, складність експорту, ширину податкової бази і щільність власного виробничого ланцюга.

1. Сценарна розвилка проходить між трьома різними режимами економіки. Нижній шлях зберігає функціонування без масштабу. Середній шлях відкриває серійне виконання. Верхній шлях створює нову фіскальну, експортну і технологічну базу.

2. Реальне перемикання лежить у 2026-2028 роках. Якщо до кінця цього відрізку не зійдуться енергія, маршрут, праця і капітал, країна залишиться в режимі адаптації навіть за наявності великого попиту на відбудову.

3. Найвища ціна затримки лежить у перемикачах, що відкривають інші обмеження. Енергія, маршрут і страхування тому стоять перед довшими та дорожчими індустріальними пакетами.

4. Трудовий контур є промисловою умовою. Без житла, мобільності, навичок і ветеранської інтеграції середній сценарій не набирає темпу, а верхній не отримує масштабу.

5. Стандарти, сертифікація і ринковий доступ треба запускати раніше, ніж їх зазвичай вважають політично комфортним. Вони дешевші за енергетику чи логістику, але їхній запізнілий старт псує експортну якість уже на вході до 2030 року.

6. Нижній сценарій зберігає керованість, але дорого коштує в часі. Середній сценарій є мінімально прийнятною нормою для країни, яка хоче перетворити відбудову на виробничий цикл. Верхній сценарій вимагає складеної дисципліни, а не разового великого рішення.

7. Практичний порядок дії вже зрозумілий: спершу енергія, маршрут, страхування і праця; далі стандарти, локалізація і серійність; після цього масштабування майбутніх індустрій. Будь-яка інша черга створює більше шуму, ніж результату.

8. Для нижнього сценарію головним завданням лишається зупинка подорожчання часу: не дати енергії, маршруту і праці розійтися ще далі. Для середнього сценарію пріоритет інший: закріпити серійне виконання і не дати інвестиційному контуру знову звузитися до вибіркових угод. Для верхнього сценарію ключове завдання полягає в координації кількох пакетів так, щоб вони пережили не один бюджетний цикл.

9. Якщо коротко перекласти цей матеріал у мову дії, то перша перевірка проходить наприкінці 2027 року, друга в 2028-му, а справжній іспит починається у 2029-2030 роках. Там стане видно, чи рішення перетворилися на проєкти, чи країна знову отримає сильний попит без відповідного масштабу.

[1] TCFD — The Use of Scenario Analysis in Disclosure of Climate-Related Risks and Opportunities [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.fsb-tcfd.org/wp-content/uploads/2017/06/final-tcfd-technical-supplement-062917.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[2] NGFS — Guide to climate scenario analysis for central banks and supervisors [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ngfs.net/sites/default/files/medias/documents/ngfs_guide_scenario_analysis_final.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[3] Bank of Canada / OSFI — Using Scenario Analysis to Assess Climate Transition Risk [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.bankofcanada.ca/wp-content/uploads/2021/11/BoC-OSFI-Using-Scenario-Analysis-to-Assess-Climate-Transition-Risk.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[4] Bank of Canada — Assessing Climate-Related Financial Risk: Guide to Implementation of Methods [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.bankofcanada.ca/wp-content/uploads/2021/11/tr120.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[5] Bank of England — Guidance for participants of the 2021 Biennial Exploratory Scenario [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.bankofengland.co.uk/-/media/boe/files/stress-testing/2021/the-2021-biennial-exploratory-scenario-on-the-financial-risks-from-climate-change.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[6] BoE Results [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.bankofengland.co.uk/-/media/boe/files/stress-testing/2022/results-of-the-2021-cbes.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[7] Federal Reserve — Pilot Climate Scenario Analysis Exercise [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.federalreserve.gov/publications/files/csa-exercise-summary-20240509.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[8] EBA Fit55 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.eba.europa.eu/sites/default/files/2024-11/08fef16f-7505-4e32-9444-126cca0f69d5/Report%20on%20fit%20for%2055%20climate%20scenario%20analysis.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[9] EBA — Guidelines on environmental scenario analysis [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.eba.europa.eu/sites/default/files/2025-11/170da4c8-9b56-4fb0-ad60-94d433b7e866/Guidelines%20on%20environmental%20scenario%20analysis.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[10] ECB — ECB economy-wide climate stress test: Methodology and results [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/scpops/ecb.op281~05a7735b1c.en.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[11] ECB Toolbox [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/scpwps/ecb.wp3004~3ce9d0d8ca.en.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[12] NY Fed [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.newyorkfed.org/medialibrary/media/research/staff_reports/sr830.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[13] Journal of Macroeconomics — Forecasting with real-time macroeconomic data: The ragged-edge problem and revisions [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0164070411000346 (дата звернення: 29.06.2026).

[14] QuantEcon — A First Look at the Kalman Filter [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://julia.quantecon.org/introduction_dynamics/kalman.html (дата звернення: 29.06.2026).

[15] IMF — Scenario Synthesis and Macroeconomic Risk [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.imf.org/-/media/files/publications/wp/2025/english/wpiea2025105-print-pdf.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[16] World Bank — Assessing Financial Risks from Physical Climate Shocks: A Framework for Scenario Generation [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://documents1.worldbank.org/curated/en/760481644944260441/pdf/Assessing-Financial-Risks-from-Physical-Climate-Shocks-A-Framework-for-Scenario-Generation.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[17] OECD — Strategic Foresight Toolkit for Resilient Public Policy [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/01/foresight-toolkit-for-resilient-public-policy_9ad1cd60/bcdd9304-en.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[18] ECB Transition [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/scpops/ecb.op328~2c44ee718e.en.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[19] Shell — The 2026 Energy Security Scenarios [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.shell.com/news-and-insights/scenarios/the-2026-energy-security-scenarios/_jcr_content/root/main/section_664131450/promo_copy/links/item0.stream/1768810403872/8b4495f80c08a92df53b780af870073b0e5a6742/the-2026-energy-security-scenarios.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[20] KPMG — Climate-related scenario analysis [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://assets.kpmg.com/content/dam/kpmgsites/xx/pdf/ifrg/2024/climate-related-scenario-analysis.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[21] EY — Scenario analysis in the new era of sustainability reporting [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ey.com/content/dam/ey-unified-site/ey-com/en-au/insights/sustainability/documents/ey-beyond-reporting-scenario-analysis-in-the-new-era-of-sustainability-reporting-december-2024.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[22] PwC Risk [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.pwc.com/gx/en/issues/esg/people-and-prosperity-at-risk.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[23] World Bank — Ukraine Macro Poverty Outlook, April 2026 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[24] Національний банк України - Інфляційний звіт, квітень 2026 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[25] IMF Country Report No. 26/058 - Ukraine EFF Staff Report [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.imf.org/-/media/files/publications/cr/2026/english/1ukrea2026001-source-pdf.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[26] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G05 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g05/ (дата звернення: 29.06.2026).

[27] Cabinet of Ministers of Ukraine - Ukrainian exports in 2024 rose by 13.4% to $41 bn [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/en/news/ukrainskyi-eksport-u-2024-rotsi-zris-na-134-do-41-mlrd-iuliia-svyrydenko (дата звернення: 29.06.2026).

[28] Адміністрація морських портів України - Вантажообіг портів України у 2024 році досяг 97,2 млн тонн [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.uspa.gov.ua/news/vantazhoobig-portiv-ukrayiny-u-2024-roczi-dosyag-rekordnogo-pokaznyka-972-mln-tonn (дата звернення: 29.06.2026).

[29] UNCTAD — WIR 2024 Annex I [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://unctad.org/system/files/official-document/wir2024_annex-1_en.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[30] World Bank / Government of Ukraine / EC / UN - RDNA5 press release / report [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.worldbank.org/en/news/press-release/2026/02/23/updated-ukraine-recovery-and-reconstruction-needs-assessment-released (дата звернення: 29.06.2026).

[31] World Bank / Government of Ukraine / EC / UN - RDNA5 press release / report [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.worldbank.org/en/news/press-release/2026/02/23/updated-ukraine-recovery-and-reconstruction-needs-assessment-released (дата звернення: 29.06.2026).

[32] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph A0-G06 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/a0-g06/ (дата звернення: 29.06.2026).

[33] PwC - Exploring Reconstruction Investment Opportunities in Ukraine [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.pwc.com/ua/en/publications/2025/exploring-reconstruction-investment-opportunities-ukraine.html (дата звернення: 29.06.2026).

[34] Deloitte - Future of Ukraine [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.deloitte.com/ua/en/what-we-do/capabilities/deloitte-future-of-ukraine.html (дата звернення: 29.06.2026).

[35] KPMG - M&A Radar 2025: Ukraine [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://assets.kpmg.com/content/dam/kpmgsites/ua/pdf/2026/03/ma-radar-2025-eng.pdf.coredownload.inline.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[36] GMK Center — ExclusiveВиробництво металопрокату в Україні у 2025 році зросло на 4,8% р./р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://gmk.center/ua/infographic/virobnictvo-metaloprokatu-v-ukraini-u-2025-roci-zroslo-na-4-8-r-r (дата звернення: 29.06.2026).

[37] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G01 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g01/ (дата звернення: 29.06.2026).

[38] U.S. EIA — Ukraine (International Analysis Brief) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.eia.gov/international/content/analysis/countries_short/Ukraine/Ukraine.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[39] IEA — Electricity 2026 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.iea.org/reports/electricity-2026/executive-summary (дата звернення: 29.06.2026).

[40] MinFin — Electricity Tariffs for Business in Ukraine [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://index.minfin.com.ua/ua/tariff/electric/prom/ (дата звернення: 29.06.2026).

[41] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G09 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g09/ (дата звернення: 29.06.2026).

[42] IOM — Ukraine Internal Displacement (DTM Reports) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://dtm.iom.int/ (дата звернення: 29.06.2026).

[43] Eurostat — Temporary Protection for Persons Fleeing Ukraine [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Temporary_protection_for_persons_fleeing_Ukraine_-_monthly_statistics (дата звернення: 29.06.2026).

[44] Ukraine Human Capital Chartbook 2025 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://kse.ua/wp-content/uploads/2025/05/Ukraine-Human-Capital-Chartbook-2025.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[45] MinFin — Official reserves of Ukraine [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://index.minfin.com.ua/ua/finance/assets/ (дата звернення: 29.06.2026).

[46] MinFin — State and state-guaranteed debt of Ukraine [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://index.minfin.com.ua/ua/finance/debtgov/ (дата звернення: 29.06.2026).

[47] National Bank of Ukraine (NBU) — FSR 2025 H1 eng [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/FSR_2025-H1_eng.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[48] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G05 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g05/ (дата звернення: 29.06.2026).

[49] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G09 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g09/ (дата звернення: 29.06.2026).

[50] Ukraine and the EU Agreed Further Steps to Develop Danube Logistics [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://rubryka.com/2026/01/24/yevrokomisiya-ta-ukrayina-uzgodyly-podalshi-kroky-dlya-rozvytku-logistyky-na-dunayi/ (дата звернення: 29.06.2026).

[51] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G09 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g09/ (дата звернення: 29.06.2026).

[52] EBRD — First Ukrainian companies take advantage of new war risk insurance [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ebrd.com/home/news-and-events/news/2025/first-ukrainian-companies-take-advantage-of-new-war-risk-insuran.html (дата звернення: 29.06.2026).

[53] Ukraine Donor Platform - Support for the Private Sector [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ukrainedonorplatform.com/support-for-private-sector/ (дата звернення: 29.06.2026).

[54] European Commission — Carbon Border Adjustment Mechanism [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en (дата звернення: 29.06.2026).

[55] eur-lex.europa.eu — REGULATION (EU) 2023/956 OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv%3AOJ.L_.2023.130.01.0052.01.ENG&toc=OJ%3AL%3A2023%3A130%3ATOC (дата звернення: 29.06.2026).

[56] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G09 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g09/ (дата звернення: 29.06.2026).

[57] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G04 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g04/ (дата звернення: 29.06.2026).

[58] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G04 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g04/ (дата звернення: 29.06.2026).

[59] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G06 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g06/ (дата звернення: 29.06.2026).

[60] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G06 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g06/ (дата звернення: 29.06.2026).

[61] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G07 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g07/ (дата звернення: 29.06.2026).

[62] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G04 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g04/ (дата звернення: 29.06.2026).

[63] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G05 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g05/ (дата звернення: 29.06.2026).

[64] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G06 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g06/ (дата звернення: 29.06.2026).

[65] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G07 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g07/ (дата звернення: 29.06.2026).

[66] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G04 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g04/ (дата звернення: 29.06.2026).

[67] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G06 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g06/ (дата звернення: 29.06.2026).

[68] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G06 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g06/ (дата звернення: 29.06.2026).

[69] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G07 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g07/ (дата звернення: 29.06.2026).

[70] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G09 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g09/ (дата звернення: 29.06.2026).

[71] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G10 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g10/ (дата звернення: 29.06.2026).

[72] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G10 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g10/ (дата звернення: 29.06.2026).

[73] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G10 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g10/ (дата звернення: 29.06.2026).

[74] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G10 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g10/ (дата звернення: 29.06.2026).

[75] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G10 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g10/ (дата звернення: 29.06.2026).

[76] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G10 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g10/ (дата звернення: 29.06.2026).

[77] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g11/ (дата звернення: 29.06.2026).

[78] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g11/ (дата звернення: 29.06.2026).

[79] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g11/ (дата звернення: 29.06.2026).

[80] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g11/ (дата звернення: 29.06.2026).

[81] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g11/ (дата звернення: 29.06.2026).

[82] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g11/ (дата звернення: 29.06.2026).

[83] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g11/ (дата звернення: 29.06.2026).

[84] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g11/ (дата звернення: 29.06.2026).

[85] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g11/ (дата звернення: 29.06.2026).

[86] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G13 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g13/ (дата звернення: 29.06.2026).

[87] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G13 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g13/ (дата звернення: 29.06.2026).

[88] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G13 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g13/ (дата звернення: 29.06.2026).

[89] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G13 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g13/ (дата звернення: 29.06.2026).

[90] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G13 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g13/ (дата звернення: 29.06.2026).

[91] World Bank — Ukraine Macro Poverty Outlook, April 2026 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://thedocs.worldbank.org/en/doc/d5f32ef28464d01f195827b7e020a3e8-0500022021/related/mpo-ukr.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[92] Національний банк України - Інфляційний звіт, квітень 2026 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q2.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[93] IMF Country Report No. 26/058 - Ukraine EFF Staff Report [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.imf.org/-/media/files/publications/cr/2026/english/1ukrea2026001-source-pdf.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[94] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G05 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g05/ (дата звернення: 29.06.2026).

[95] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G05 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g05/ (дата звернення: 29.06.2026).

[96] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G06 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g06/ (дата звернення: 29.06.2026).

[97] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G06 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g06/ (дата звернення: 29.06.2026).

[98] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G06 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g06/ (дата звернення: 29.06.2026).

[99] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G06 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g06/ (дата звернення: 29.06.2026).

[100] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G07 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g07/ (дата звернення: 29.06.2026).

[101] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G12 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g12/ (дата звернення: 29.06.2026).

[102] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G12 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g12/ (дата звернення: 29.06.2026).

[103] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G12 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g12/ (дата звернення: 29.06.2026).

[104] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G12 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g12/ (дата звернення: 29.06.2026).

[105] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G12 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g12/ (дата звернення: 29.06.2026).

[106] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G12 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g12/ (дата звернення: 29.06.2026).

[107] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G09 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g09/ (дата звернення: 29.06.2026).

[108] MinFin — Electricity Tariffs for Business in Ukraine [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://index.minfin.com.ua/ua/tariff/electric/prom/ (дата звернення: 29.06.2026).

[109] Адміністрація морських портів України - Вантажообіг портів України у 2024 році досяг 97,2 млн тонн [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.uspa.gov.ua/news/vantazhoobig-portiv-ukrayiny-u-2024-roczi-dosyag-rekordnogo-pokaznyka-972-mln-tonn (дата звернення: 29.06.2026).

[110] MinFin — Official reserves of Ukraine [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://index.minfin.com.ua/ua/finance/assets/ (дата звернення: 29.06.2026).

[111] National Bank of Ukraine (NBU) — FSR 2025 H1 eng [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/FSR_2025-H1_eng.pdf (дата звернення: 29.06.2026).

[112] IOM — Ukraine Internal Displacement (DTM Reports) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://dtm.iom.int/ (дата звернення: 29.06.2026).

[113] Eurostat — Temporary Protection for Persons Fleeing Ukraine [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Temporary_protection_for_persons_fleeing_Ukraine_-_monthly_statistics (дата звернення: 29.06.2026).

[114] EBRD — First Ukrainian companies take advantage of new war risk insurance [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ebrd.com/home/news-and-events/news/2025/first-ukrainian-companies-take-advantage-of-new-war-risk-insuran.html (дата звернення: 29.06.2026).

[115] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G09 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g09/ (дата звернення: 29.06.2026).

[116] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G10 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g10/ (дата звернення: 29.06.2026).

[117] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G06 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g06/ (дата звернення: 29.06.2026).

[118] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G06 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g06/ (дата звернення: 29.06.2026).

[119] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G06 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g06/ (дата звернення: 29.06.2026).

[120] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G07 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g07/ (дата звернення: 29.06.2026).

[121] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G10 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g10/ (дата звернення: 29.06.2026).

[122] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G13 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g13/ (дата звернення: 29.06.2026).

[123] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g11/ (дата звернення: 29.06.2026).

[124] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G10 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g10/ (дата звернення: 29.06.2026).

[125] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g11/ (дата звернення: 29.06.2026).

[126] Dataroom of the Reindustrialisation research. Graph J1-G13 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ri.proto.fund/data/j1-g13/ (дата звернення: 29.06.2026).

[127] Warquants - Factory-to-Frontline Pipeline [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.warquants.com/p/factory-to-frontline-pipeline (дата звернення: 29.06.2026).