World Bank

Forecast bridge 2026–2028

GMK Center

What is happening in global pig iron market: USA, Ukraine, EU (січень 2025). Оглядна стаття з даними про доменні печі АМКР, Каметсталі, Запоріжсталі. Tier B: аналіз спеціалізованого ресурсу, авторитетний у металургійній тематиці.

National Bank of Ukraine

Domestic forecast comparator

gmk.center

підтримка логіки

International Monetary Fund

IMF comparator and programme context

European Bank for Reconstruction and Development

Supported inertial comparator

GMK Center

Canonical source card from CB11.

World Bank / Government of Ukraine / European Union / United Nations

Recovery needs and damage envelope

Dragon Capital

Інвестиційний звіт «Dragon Capital» указує річну потужність EAF-млину Interpipe у 1,3 млн т сталі. Tier C: комерційний аналітичний звіт, узятий з публічного ресурсу; імовірно точний, але не офіційний документ.

Держстат України (stat.gov.ua)

Long GDP and sector baseline

NV Бізнес

інтерв’ю гендиректора АМКР (14.01.2026). Наводить дані про випуск і номінальну потужність «АрселорМіттал КР»: >6 млн т сталі, >5,5 млн т чавуну. Tier C: бізнес-ЗМІ із посиланням на компанію.

azovstal.metinvestholding.com

Структура МК «Азовсталь». Накази комбінату: 5 доменних печей сумарним об’ємом 8753 м³, потужність 5,550 тис. т чавуну/рік. Tier A: офіційний корпоративний ресурс Метінвесту.

Ministry of Finance / MinfinMedia

Budget revenue/expense control

metinvestholding.com

операційні результати гірничого сегменту. Підтверджує сумарну потужність аглофабрик Північного та Центрального ГЗК – 8,6 млн т/рік. Tier A: офіційна звітність Метінвесту (англомовний звіт, україномовна версія).

MinfinMedia / Ministry of Finance

Debt/GDP and debt stock context

ТОВ МіньфінМедіа / НБУ (bank.gov.ua)

Current account and external balance

Wikipedia

Canonical source card from CB11.

Forbes Ukraine

Canonical source card from CB11.

Ministry of Finance of Ukraine

Official debt payment schedule

International Energy Agency

Electricity outlook and scenario factor

BBC News

Canonical source card from CB11.

Good Time Invest

Canonical source card from CB11.

International Energy Agency

Energy risk and preparedness

DUPLICATE of DR-01-S001

Canonical source card from CB11.

Energy Map

Energy data rows for dashboard

gmk.center

Industrial energy price anchors

Вікіпедія

Canonical source card from CB11.

open4business.com.ua

Canonical source card from CB11.

NPC Ukrenergo

Electricity import capacity anchor

gmk.center

Metallurgy domain context

worldsteel.org

Steel production baseline and recovery score

worldsteel.org

підтримка логіки

World Steel Association

Global steel demand context

www.ukrinform.net

Canonical source card from CB11.

gmk.center

основна опора

European Commission

CBAM and regulated-market risk

Kyiv School of Economics

Construction recovery and local content

statbase.org

Canonical source card from CB11.

International Finance Corporation (World Bank Group)

Construction investment opportunity context

Wikipedia

Canonical source card from CB11.

YouControl Market

Company/market snapshot for construction

www.eurofer.eu

Canonical source card from CB11.

OECD / FAO

Agriculture long-horizon market context

voxukraine.org

Canonical source card from CB11.

GMK Center

Canonical source card from CB11.

Agribusiness in Ukraine

Agriculture recovery and export visuals

pubs.usgs.gov

Canonical source card from CB11.

Institute for Economic Research and Policy Consulting

Machinery sector dynamics

agrofirm.com.ua

Canonical source card from CB11.

Chemistry World

Chemicals war impact context

GMK Center

Canonical source card from CB11.

UkraineInvest

Chemicals investment and sector context

thepage.ua

Canonical source card from CB11.

GMK Center

Fertilizer production context

ilo.org

Labour-market shock context

www.marketing-ua.com

Canonical source card from CB11.

ТОВ МіньфінМедіа / Держстат / ПФУ

Labour data and wage baseline

tradingeconomics.com

Canonical source card from CB11.

Держстат України (ukrstat.gov.ua)

Population and migration baseline

www.fixygen.ua

Canonical source card from CB11.

www.fixygen.ua

Canonical source card from CB11.

UNCTAD

FDI comparator and investment context

gmk.center

War-risk insurance context

www.fixygen.ua

Canonical source card from CB11.

metinvestholding.com

Canonical source card from CB11.

EBRD

Implementation signal for insurance instruments

doi.org

Canonical source card from CB11.

European Commission

Export/logistics corridor context

gmk.center

Logistics disruption and supply-chain context

www.researchgate.net

Canonical source card from CB11.

www.irex.org

Canonical source card from CB11.

UNCTAD

Global trade external modifier

www.irex.org

Canonical source card from CB11.

UNCTAD

Trade fragility external modifier

unknown

Canonical source card from CB11.

World Bank

Commodity/energy/fertilizer price modifier

www.researchgate.net

Canonical source card from CB11.

European Commission

EU financing corridor

www.policycenter.ma

Canonical source card from CB11.

European Commission

External support architecture

European Commission

EU financing predictability

gmk.center

основна опора

G7 / Ministry of Finance of Ukraine

ERA financing channel

gmk.center

основна опора

Council of Europe

Compensation-claim institutional contour

Organisation for Economic Co-operation and Development

OECD macro comparator

ieefa.org

Canonical source card from CB11.

GMK Center

Canonical source card from CB11.

OECD

Structural policy comparator

iea.blob.core.windows.net

підтримка логіки

RAND Corporation

Delphi method foundation

worldsteel.org

підтримка логіки

International Monetary Fund

Financial programming framework

taxation-customs.ec.europa.eu

підтримка логіки

International Monetary Fund

State-space/forecasting-method reference; access may require subscription

eur-lex.europa.eu

Canonical source card from CB11.

OECD

Critical-risk and foresight method

eia.gov

основна опора

OECD Legal Instruments

Critical-risk governance reference; JS page caveat

НАЕК «Енергоатом»

DR‑05 — Стан електроенергетики, втрати потужностей, ключові оператори, ВДЕ та системна інтеграція.

UK Government

Risk-register design comparator

NV

DR‑05 — Стан електроенергетики, втрати потужностей, ключові оператори, ВДЕ та системна інтеграція.

UNDRR

Risk-prevention framework

Радіо Свобода

DR‑05 — Стан електроенергетики, втрати потужностей, ключові оператори, ВДЕ та системна інтеграція.

Інтерфакс-Україна

DR‑05 — Стан електроенергетики, втрати потужностей, ключові оператори, ВДЕ та системна інтеграція.

iea.blob.core.windows.net

основна опора

UEEA (Energy Agency)

DR‑05 — Стан електроенергетики, втрати потужностей, ключові оператори, ВДЕ та системна інтеграція.

Радіо Свобода

DR‑05 — Стан електроенергетики, втрати потужностей, ключові оператори, ВДЕ та системна інтеграція.

Укрінформ

DR‑05 — Стан електроенергетики, втрати потужностей, ключові оператори, ВДЕ та системна інтеграція.

iea.org

підтримка логіки

razumkov.org.ua

підтримка логіки

www.slovoidilo.ua

підтримка логіки

UIFuture

DR‑06 — Ціни/тарифи на енергоносії та електроенергію: історичні ряди, регуляторика, міжнародні бенчмарки, енергоємність сталі.

www.slovoidilo.ua

підтримка логіки

dixigroup.org

підтримка логіки

National Energy and Utilities Regulatory Commission (NERC, Ukraine)

DR‑06 — Ціни/тарифи на енергоносії та електроенергію: історичні ряди, регуляторика, міжнародні бенчмарки, енергоємність сталі.

GlobalPetrolPrices

DR‑06 — Ціни/тарифи на енергоносії та електроенергію: історичні ряди, регуляторика, міжнародні бенчмарки, енергоємність сталі.

Low Carbon Ukraine

DR‑06 — Ціни/тарифи на енергоносії та електроенергію: історичні ряди, регуляторика, міжнародні бенчмарки, енергоємність сталі.

GlobalPetrolPrices

DR‑06 — Ціни/тарифи на енергоносії та електроенергію: історичні ряди, регуляторика, міжнародні бенчмарки, енергоємність сталі.

ec.europa.eu

підтримка логіки

www.reuters.com

підтримка логіки

U.S. DOE EERE

DR‑06 — Ціни/тарифи на енергоносії та електроенергію: історичні ряди, регуляторика, міжнародні бенчмарки, енергоємність сталі.

itkservices3.com

підтримка логіки

UTK (Poland rail regulator)

DR‑07 — Логістика та залізничні тарифи/маршрути: нормативні акти, зміни тарифів, інфраструктурні вузькі місця.

Ministry of Development of Communities and Territories of Ukraine

DR‑07 — Логістика та залізничні тарифи/маршрути: нормативні акти, зміни тарифів, інфраструктурні вузькі місця.

Verkhovna Rada of Ukraine

DR‑07 — Логістика та залізничні тарифи/маршрути: нормативні акти, зміни тарифів, інфраструктурні вузькі місця.

RBC-Ukraine

DR‑07 — Логістика та залізничні тарифи/маршрути: нормативні акти, зміни тарифів, інфраструктурні вузькі місця.

CFTS

DR‑07 — Логістика та залізничні тарифи/маршрути: нормативні акти, зміни тарифів, інфраструктурні вузькі місця.

VisaHQ News

DR‑07 — Логістика та залізничні тарифи/маршрути: нормативні акти, зміни тарифів, інфраструктурні вузькі місця.

EEAS

DR‑07 — Логістика та залізничні тарифи/маршрути: нормативні акти, зміни тарифів, інфраструктурні вузькі місця.

ec.europa.eu

підтримка логіки

bank.gov.ua

підтримка логіки

bank.gov.ua

підтримка логіки

Kinstellar

DR‑08 — Макрофінанс, інвестиції та ризики: ПІІ, кредитування, FX‑режим, міжнародна підтримка та страхування ризиків.

www.reuters.com

підтримка логіки

www.imf.org

підтримка логіки

www.ebrd.com

підтримка логіки

UNDP

DR‑08 — Макрофінанс, інвестиції та ризики: ПІІ, кредитування, FX‑режим, міжнародна підтримка та страхування ризиків.

ENTSO-E

DR‑09 — Операційні дані енергоринку та регулювання 2025–2026: імпорт/дефіцит потужності, price caps, методологія ENTSO‑E, інциденти.

Facebook

DR‑09 — Операційні дані енергоринку та регулювання 2025–2026: імпорт/дефіцит потужності, price caps, методологія ENTSO‑E, інциденти.

Suspilne

DR‑09 — Операційні дані енергоринку та регулювання 2025–2026: імпорт/дефіцит потужності, price caps, методологія ENTSO‑E, інциденти.

Укрінформ

DR‑09 — Операційні дані енергоринку та регулювання 2025–2026: імпорт/дефіцит потужності, price caps, методологія ENTSO‑E, інциденти.

Glavcom

DR‑09 — Операційні дані енергоринку та регулювання 2025–2026: імпорт/дефіцит потужності, price caps, методологія ENTSO‑E, інциденти.

UIFuture

DR‑09 — Операційні дані енергоринку та регулювання 2025–2026: імпорт/дефіцит потужності, price caps, методологія ENTSO‑E, інциденти.

Verkhovna Rada of Ukraine

DR‑09 — Операційні дані енергоринку та регулювання 2025–2026: імпорт/дефіцит потужності, price caps, методологія ENTSO‑E, інциденти.

DUPLICATE of DR-09-S098

DR‑09 — Операційні дані енергоринку та регулювання 2025–2026: імпорт/дефіцит потужності, price caps, методологія ENTSO‑E, інциденти.

National Energy and Utilities Regulatory Commission (NERC, Ukraine)

DR‑09 — Операційні дані енергоринку та регулювання 2025–2026: імпорт/дефіцит потужності, price caps, методологія ENTSO‑E, інциденти.

www.reuters.com

основна опора

DiXi Group

DR‑09 — Операційні дані енергоринку та регулювання 2025–2026: імпорт/дефіцит потужності, price caps, методологія ENTSO‑E, інциденти.

LB.ua

DR‑09 — Операційні дані енергоринку та регулювання 2025–2026: імпорт/дефіцит потужності, price caps, методологія ENTSO‑E, інциденти.

TSN

DR‑09 — Операційні дані енергоринку та регулювання 2025–2026: імпорт/дефіцит потужності, price caps, методологія ENTSO‑E, інциденти.

Suspilne

DR‑09 — Операційні дані енергоринку та регулювання 2025–2026: імпорт/дефіцит потужності, price caps, методологія ENTSO‑E, інциденти.

24tv.ua

DR‑09 — Операційні дані енергоринку та регулювання 2025–2026: імпорт/дефіцит потужності, price caps, методологія ENTSO‑E, інциденти.

Reuters

DR‑09 — Операційні дані енергоринку та регулювання 2025–2026: імпорт/дефіцит потужності, price caps, методологія ENTSO‑E, інциденти.

dev.ua

DR‑09 — Операційні дані енергоринку та регулювання 2025–2026: імпорт/дефіцит потужності, price caps, методологія ENTSO‑E, інциденти.

Delo.ua

DR‑09 — Операційні дані енергоринку та регулювання 2025–2026: імпорт/дефіцит потужності, price caps, методологія ENTSO‑E, інциденти.

ENTSO-E Transparency Platform

DR‑09 — Операційні дані енергоринку та регулювання 2025–2026: імпорт/дефіцит потужності, price caps, методологія ENTSO‑E, інциденти.

Ekonomichna Pravda

DR‑09 — Операційні дані енергоринку та регулювання 2025–2026: імпорт/дефіцит потужності, price caps, методологія ENTSO‑E, інциденти.

gmk.center

За даними GMK Center, індекс промислового виробництва впав з 101,7 у грудні 2021 року до 69,3 у грудні 2024 року — тобто промисловість втратила приблизно 32% обсягів за три роки. Для порівняння: під час Великої рецесії 2008–2009 років промислове виробництво країн ЄС скоротилося на 15–20% і відновилося за 3–5 років. Українська ж промисловість стартує з набагато нижчої бази та за умов триваючих бойових дій.

downloads.unido.org

Частка переробної промисловості у ВВП неухильно знижується: з 20% у 2007 році до приблизно 12% у 2021-му та лише 7,6% у 2022 році. Це не циклічне коливання, а структурний зсув у бік аграрно-сервісної моделі економіки, що загрожує перетворити Україну на сировинний придаток замість промислового хабу.

luxmetalgroup.com

Хімічна галузь зазнала катастрофічного обвалу на початку повномасштабної війни: продажі хімічної продукції впали на \~30% у першому кварталі 2022 року порівняно з аналогічним періодом 2021-го, з $600 млн на місяць до $160 млн у березні 2022 року. Після часткової стабілізації 2023 року галузь знову просіла: хімічне виробництво скоротилося на 9,9% у річному вимірі у 2024 році.

undp.org

Машинобудівний сектор втратив критичні виробничі вузли через географічну концентрацію підприємств у прифронтових регіонах. Близько 500 підприємств по всій промисловості пошкоджено або знищено, причому значна частка припадає на Донецьку, Харківську та Запорізьку області — історичні центри важкого машинобудування. Руйнування транспортної інфраструктури (збитки дорогам — $28,3 млрд, залізниці — $4,3 млрд, портам — $0,85

worldbank.org

підтримка логіки

ostchem.com

Безумовним домінантом азотно-добривного виробництва є холдинг OSTCHEM (Group DF, Дмитро Фірташ), який об'єднує чотири з п'яти основних азотних підприємств країни: Черкаський «Азот», «Рівнеазот», Сєвєродонецький «Азот» та «Стирол». У 2024 році діючі підприємства холдингу виробили 1,8 млн тонн мінеральних добрив — на 13% менше, ніж у 2023 році (2,1 млн тонн), і приблизно на 67% нижче довоєнних обсягів (\~5,4 млн тонн).

gmk.center

підтримка логіки

uk.wikipedia.org

Черкаський «Азот» (м. Черкаси) є єдиним стійким якорним активом галузі. Проектна потужність підприємства з виробництва аміаку становить 960 тис. тонн/рік, карбаміду — 890 тис. тонн/рік), а загальна потужність з випуску мінеральних добрив досягає \~3 млн тонн/рік. У 2024 році завод випустив 1,4 млн тонн продукції — це 78% усього виробництва OSTCHEM. У I кварталі 2025 року обсяг виробництва склав 394,8 тис. тонн, а пот

superagronom.com

Черкаський «Азот» (м. Черкаси) є єдиним стійким якорним активом галузі. Проектна потужність підприємства з виробництва аміаку становить 960 тис. тонн/рік, карбаміду — 890 тис. тонн/рік), а загальна потужність з випуску мінеральних добрив досягає \~3 млн тонн/рік. У 2024 році завод випустив 1,4 млн тонн продукції — це 78% усього виробництва OSTCHEM. У I кварталі 2025 року обсяг виробництва склав 394,8 тис. тонн, а пот

uk.wikipedia.org

Одеський припортовий завод (ОПЗ) — єдине державне підприємство серед великих хімічних виробників. Проектна потужність двох агрегатів з виробництва аміаку складає 900 тис. тонн/рік, потужності з перевантаження: аміак — 4,0 млн т/рік, карбамід — 3,5 млн т/рік. Проте фактичне виробництво у 2024 році склало лише 16 тис. тонн аміаку — менше 2% від потужності. Завод накопичив 17 млрд грн боргів і фактично не працював на по

forbes.ua

підтримка логіки

me.gov.ua

Одеський припортовий завод (ОПЗ) — єдине державне підприємство серед великих хімічних виробників. Проектна потужність двох агрегатів з виробництва аміаку складає 900 тис. тонн/рік, потужності з перевантаження: аміак — 4,0 млн т/рік, карбамід — 3,5 млн т/рік. Проте фактичне виробництво у 2024 році склало лише 16 тис. тонн аміаку — менше 2% від потужності. Завод накопичив 17 млрд грн боргів і фактично не працював на по

uk.wikipedia.org

Полімерне виробництво в Україні фактично припинило існування. «Карпатнафтохім» (м. Калуш, Івано-Франківська обл.) — єдиний в країні виробник ПВХ та каустичної соди — зупинив виробництво 24 лютого 2022 року через логістичний колапс і припинення постачання сировини. Проектні потужності підприємства: каустична сода — 65 тис. тонн/рік, етилен та вінілхлорид — по 250 тис. тонн/рік. У липні 2024 року 30 з 38 працівників по

opendatabot.ua

Полімерне виробництво в Україні фактично припинило існування. «Карпатнафтохім» (м. Калуш, Івано-Франківська обл.) — єдиний в країні виробник ПВХ та каустичної соди — зупинив виробництво 24 лютого 2022 року через логістичний колапс і припинення постачання сировини. Проектні потужності підприємства: каустична сода — 65 тис. тонн/рік, етилен та вінілхлорид — по 250 тис. тонн/рік. У липні 2024 року 30 з 38 працівників по

ua.news

«Дніпроазот» (м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.), який пов'язують із групою Коломойського, зупинив виробництво мінеральних добрив і зберіг лише випуск побутової хімії та рідкого хлору. Виручка підприємства обвалилася з 11,38 млрд грн у 2021 році до 184 млн грн у 2024 році — падіння на 98,4%. Це означає повну втрату вітчизняного полімерного виробництва та формування критичної імпортозалежності у ПВХ, каустичній сод

biz.nv.ua

Повномасштабне вторгнення Росії у лютому 2022 року завдало хімічній промисловості України безпрецедентного удару, який наклався на втрати, понесені ще з 2014 року. За оцінками Союзу хіміків України, вже на квітень 2022 року близько 50% хімічних підприємств країни опинилися безпосередньо в зоні активних бойових дій, а приблизно 20% зазнали фізичних пошкоджень різного ступеня тяжкості. Сукупні фінансові втрати хімічног

forbes.ua

Повністю зруйновані та демонтовані об'єкти. Найбільшою втратою стало Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» — третій за обсягом виробник аміаку в Україні, що входив до найбільших хімічних підприємств Європи з річною потужністю понад 900 тис. тонн продукції (аміак, азотні добрива, сечовина, метанол, оцтова кислота, формалін, вінілацетат). Окуповане у червні 2022 року підприємство спершу зазнало масштабних бойових пошкоджень

nditekhim.com.ua

У 2019 році обсяг виробництва хімічної промисловості України становив близько $2,8 млрд із середньорічним темпом зростання (CAGR) 8% за попередні чотири роки. Галузь демонструвала стійке розширення, спираючись на конкурентні переваги у виробництві азотних добрив, розвинуту сировинну базу та доступ до трубопровідного газу. Частка хімічної промисловості у ВВП країни зросла до 3,3% у 2021 році, а у структурі промисловог

vue.gov.ua

Пандемія COVID-19 у 2020 році спричинила помірний спад виробництва — на рівні 8–12% залежно від підгалузі. Проте хімічна промисловість продемонструвала характерну для неї високу еластичність до циклічних коливань: відновлення до 95–100% довоковідного рівня відбулося протягом 1–1,5 року. У 2021 році виробництво азотних добрив — ключової підгалузі — досягло піку в 5,3 млн тонн (дані по холдингу OSTCHEM), що стало найви

superagronom.com

Пандемія COVID-19 у 2020 році спричинила помірний спад виробництва — на рівні 8–12% залежно від підгалузі. Проте хімічна промисловість продемонструвала характерну для неї високу еластичність до циклічних коливань: відновлення до 95–100% довоковідного рівня відбулося протягом 1–1,5 року. У 2021 році виробництво азотних добрив — ключової підгалузі — досягло піку в 5,3 млн тонн (дані по холдингу OSTCHEM), що стало найви

cefic.org

Причини обвалу мали комплексний характер. По-перше, близько половини хімічних підприємств опинилися на окупованій території або в зоні активних бойових дій — зокрема Сєвєродонецьке ВО «Азот», одне з найбільших хімічних підприємств країни. По-друге, різке зростання цін на природний газ — основну сировину для аміаку та карбаміду, де газ становить 40–70% собівартості — зробило виробництво збитковим. По-третє, блокада чо

latifundist.com

У 2023 році виробництво азотних добрив продемонструвало значне зростання — на 81% рік до року, що стало найвищим темпом серед усіх підгалузей промисловості. Холдинг OSTCHEM наростив випуск до 2,1 млн тонн, при цьому Черкаський «Азот» виробив 1,56 млн тонн (+39,6%), а виробництво КАС зросло на 130%, карбаміду — на 145%. Однак цей рівень становить лише \~39% від довоєнного піку 2021 року, що свідчить про L-подібну, а н

superagronom.com

У 2023 році виробництво азотних добрив продемонструвало значне зростання — на 81% рік до року, що стало найвищим темпом серед усіх підгалузей промисловості. Холдинг OSTCHEM наростив випуск до 2,1 млн тонн, при цьому Черкаський «Азот» виробив 1,56 млн тонн (+39,6%), а виробництво КАС зросло на 130%, карбаміду — на 145%. Однак цей рівень становить лише \~39% від довоєнного піку 2021 року, що свідчить про L-подібну, а н

promoboz.com

Війна спричинила різку дивергенцію між підгалузями хімічної промисловості. Базова хімія та виробництво добрив зазнали найглибшого обвалу (-66,9%) через критичну газозалежність та географічну концентрацію потужностей на сході країни. Полімерний сегмент зайняв проміжну позицію, частково підтриманий внутрішнім попитом на пакувальні матеріали. Натомість фармацевтична галузь виявилася найстійкішою — завдяки критичному мед

ifpri.org

Хімічна промисловість України — одна з найбільш енергоємних галузей національної економіки, де вартість енергоресурсів визначає саму можливість існування виробництва. Структура собівартості базових хімічних продуктів — передусім азотних добрив (аміак, карбамід, аміачна селітра) — демонструє критичну залежність від ціни природного газу, який є одночасно енергоносієм і технологічною сировиною у процесі Габера-Боша. За

naftogaz.com

Ціна природного газу для промислових споживачів в Україні зазнала безпрецедентного зростання протягом 2019–2025 років. Якщо у 2019 році вартість газу становила близько 7 000–8 000 грн/тис. м³ (\~200–250 USD/тис. м³ за тогочасним курсом), то вже у січні 2024 року ціна сягнула 14 375 грн/тис. м³ без ПДВ (\~350 USD/тис. м³). До травня 2025 року вартість газу на внутрішньому ринку зросла до 23 000 грн/тис. м³ з ПДВ (\~56

ua-energy.org

Ціна природного газу для промислових споживачів в Україні зазнала безпрецедентного зростання протягом 2019–2025 років. Якщо у 2019 році вартість газу становила близько 7 000–8 000 грн/тис. м³ (\~200–250 USD/тис. м³ за тогочасним курсом), то вже у січні 2024 року ціна сягнула 14 375 грн/тис. м³ без ПДВ (\~350 USD/тис. м³). До травня 2025 року вартість газу на внутрішньому ринку зросла до 23 000 грн/тис. м³ з ПДВ (\~56

ec.europa.eu

підтримка логіки

nerc.gov.ua

підтримка логіки

statista.com

Як видно з таблиці, Україна програє всім чотирьом країнам-бенчмаркам. Польща забезпечує промисловим споживачам електроенергію на 33% дешевше за рахунок компенсаційних програм для енергоємних виробництв. Туреччина утримує тарифи на рівні €60–70/МВт·год завдяки диверсифікації джерел генерації. Індія субсидує газ для добривних заводів через механізм APM-ціноутворення на рівні \~6,5 USD/MMBtu (\~230 USD/тис. м³). Румунія

index.minfin.com.ua

Окрему проблему становить механізм перехресного субсидування, за якого промислові споживачі фактично дотують пільгові тарифи для населення. Формула квазі-фіскального навантаження: Переплата \= (Тариф\промисловість − Тариф\населення) × Обсяг\споживання\галузі. У 2024 році тариф для населення становив 2,64 грн/кВт·год (після підвищення у червні 2024 р.), тоді як промисловий — 4,5–5,0 грн/кВт·год. Хімічна промислові

cefic.org

За даними CEFIC, у 2022 році в хімічній промисловості України працювало 125 851 особа на 5 694 підприємствах, а оборот галузі становив €5,2 млрд. У довоєнний період (2019–2021) галузь налічувала понад 1 600 підприємств лише у великому та середньому сегменті із орієнтовною чисельністю персоналу 140–150 тис. осіб. Таким чином, лише за перший рік повномасштабної війни пряма зайнятість скоротилась на 15–20%, а подальша д

ilo.org

підтримка логіки

index.minfin.com.ua

Середня заробітна плата у переробній промисловості (до якої належить і хімічне виробництво за КВЕД 20\) демонструє номінальне зростання, проте залишається критично неконкурентоспроможною. За даними Мінфіну, у I кварталі 2025 року вона становила 26 245 грн/міс, а в III кварталі — 29 322 грн/міс. Для порівняння: ІТ-сектор пропонував 65 419 грн/міс (у 2,5 рази більше), фінансовий сектор — 50 057 грн/міс, тоді як середня

oec.world

За даними Observatory of Economic Complexity, у 2022 році Україна експортувала хімічної продукції на $1,56 млрд, що зробило її 70-м за величиною експортером хімікатів у світі. До повномасштабної війни обсяг хімічного експорту оцінювався на рівні $2,5–3,0 млрд (2021 р.), а загальний вихід галузі у 2019 році становив $2,8 млрд із середньорічним темпом зростання 8% за попередні чотири роки. Таким чином, падіння експорту

bcinsight.crugroup.com

У натуральному вимірі ситуація ще драматичніша. Виробництво добрив — ключового експортного продукту — впало з 5,2 млн тонн у 2021 році до 1,13 млн тонн у 2022 році, що означає катастрофічне скорочення на 78%. Часткове відновлення у 2023 році (2,05 млн тонн, \+81% до попереднього року) створило ілюзію одужання, проте обсяги становили лише 39% від довоєнного рівня. За даними BC Insight, головний виробник OSTCHEM (Group

tradingeconomics.com

Експорт добрив у вартісному вираженні за даними Trading Economics становив лише $12–15 млн у 2024 році — історичний мінімум, що пояснюється як скороченням виробництва, так і переорієнтацією частини продукції на внутрішній ринок.

tradingeconomics.com

Частка хімічної продукції в структурі загального українського експорту зазнала суттєвого скорочення. У довоєнний період (2019–2021) хімічна промисловість формувала приблизно 5–6% загального товарного експорту країни. За підсумками 2022 року ця частка скоротилася до \~3,5%: хімекспорт $1,56 млрд при загальному обсязі \~$44 млрд. При цьому частка хімпрому у загальному промисловому виробництві впала з 6,4% до 2,6% — ско

kmu.gov.ua

Частка хімічної продукції в структурі загального українського експорту зазнала суттєвого скорочення. У довоєнний період (2019–2021) хімічна промисловість формувала приблизно 5–6% загального товарного експорту країни. За підсумками 2022 року ця частка скоротилася до \~3,5%: хімекспорт $1,56 млрд при загальному обсязі \~$44 млрд. При цьому частка хімпрому у загальному промисловому виробництві впала з 6,4% до 2,6% — ско

wits.worldbank.org

підтримка логіки

worldstopexports.com

За оцінками World's Top Exports, 63,1% українського експорту спрямовується до Європи та 26,5% — до Азії, що підтверджує масштабну переорієнтацію. Примітно, що найшвидше зростання експортних ринків хімічної продукції між 2021 та 2022 роками продемонстрували Латвія (+$29,7 млн), Румунія (+$16,6 млн) та Литва (+$15,6 млн) — країни ЄС, що межують з Україною або є транзитними хабами.

ukraineinvest.gov.ua

Хімічна промисловість України, яка до повномасштабного вторгнення формувала близько 3–4% ВВП, є вагомим, хоча й не найбільшим, податковим донором зведеного бюджету. Оцінка її фіскального внеску ускладнена тим, що Державна податкова служба публікує дані на рівні секцій КВЕД (C — переробна промисловість загалом), а не окремих підсекцій. Тому аналіз у цьому розділі базується на методі «зверху вниз» — від загальних подат

psm7.com

Переробна промисловість стабільно забезпечує 17,6–17,9% усіх податкових надходжень зведеного бюджету, поступаючись лише оптовій та роздрібній торгівлі. За даними Міністерства фінансів, загальні доходи зведеного бюджету у 2021 році становили \~1,35 трлн грн, у 2023 — 1,21 трлн грн лише податкових платежів за інформацією ДПС, а у 2024 — орієнтовно 2,02 трлн грн. Хімічна промисловість (КВЕД 20 \+ 21 \+ 22\) складає приб

index.minfin.com.ua

Переробна промисловість стабільно забезпечує 17,6–17,9% усіх податкових надходжень зведеного бюджету, поступаючись лише оптовій та роздрібній торгівлі. За даними Міністерства фінансів, загальні доходи зведеного бюджету у 2021 році становили \~1,35 трлн грн, у 2023 — 1,21 трлн грн лише податкових платежів за інформацією ДПС, а у 2024 — орієнтовно 2,02 трлн грн. Хімічна промисловість (КВЕД 20 \+ 21 \+ 22\) складає приб

tax.gov.ua

Переробна промисловість стабільно забезпечує 17,6–17,9% усіх податкових надходжень зведеного бюджету, поступаючись лише оптовій та роздрібній торгівлі. За даними Міністерства фінансів, загальні доходи зведеного бюджету у 2021 році становили \~1,35 трлн грн, у 2023 — 1,21 трлн грн лише податкових платежів за інформацією ДПС, а у 2024 — орієнтовно 2,02 трлн грн. Хімічна промисловість (КВЕД 20 \+ 21 \+ 22\) складає приб

ukranews.com

У 2023–2024 рр. спостерігається часткове відновлення: адаптація логістики, відновлення роботи Черкаського «Азоту», зростання попиту на фармсубстанції та засоби захисту рослин. Загалом переробна промисловість продемонструвала зростання \+23,6% надходжень у 2024 р. та \+48% у січні-лютому 2025 проти аналогічного періоду попереднього року. Проте хімпром, імовірно, відстає від середнього темпу через структурні обмеження

blog.youcontrol.market

Водночас ерозія внутрішньої бази оподаткування посилюється: частка імпорту у споживанні хімічної продукції досягла 78%, що означає перенесення доданої вартості та відповідних податків за кордон. Замість комплексу внутрішніх податків (прибуток, ПДФО, ЄСВ, екоподаток) бюджет отримує лише ПДВ на імпорт та митні платежі. За експертними оцінками, кожен 1 млрд грн заміщення імпорту внутрішнім виробництвом здатен генерувати

groupdf.com

основна опора

interfax.com

Оцінка вихідної бази прогнозу спирається на доступні галузеві дані. За інформацією GMK Center, підприємства холдингу ОСТХЕМ (Черкаський «Азот» та «Рівнеазот») виробили 1,8 млн тонн мінеральних добрив у 2024 році, що на 13% менше порівняно з 2023 роком. При цьому Черкаський «Азот» зберіг рівень виробництва близько 1,4 млн тонн, тоді як «Рівнеазот» скоротив випуск на 22% — з 528 до 407 тис. тонн. Загалом хімічне виробн

gmk.center

підтримка логіки

ukranews.com

Дані першого півріччя 2025 року підтверджують стійкість негативного тренду: за інформацією GMK Center, ОСТХЕМ виробив 849,9 тис. тонн добрив у 1П 2025 (−7,5% р/р), причому вперше обсяг імпорту карбаміду вдвічі перевищив обсяг українського виробництва цього продукту.

easylink.cz

Податки (млрд грн). Хімічна промисловість формує близько 3,5% ВВП та забезпечує значні надходження до бюджету через ПДВ, податок на прибуток та акцизи. За консервативними оцінками, кумулятивний фіскальний GAP за 2024–2035 становить 35–50 млрд грн втрачених податкових надходжень.

globenewswire.com

Найбільш трансформаційним трендом у хімічній промисловості є стрімкий розвиток виробництва зеленого аміаку. За даними GlobeNewsWire, глобальний ринок зеленого аміаку оцінюється у $292 млн (2024) з прогнозним зростанням до $18,3 млрд до 2032 року (CAGR 67,98%) — це найшвидше зростаючий сегмент усієї хімічної галузі. Ключові проєкти — консорціум NEOM у Саудівській Аравії (електролізер потужністю 2,2 ГВт, виробництво 1,

iea.org

підтримка логіки

greenresiliencefacility.com

Вже реалізуються перші конкретні проєкти: у рамках H2U Hydrogen Valley у м. Рені (Одеська область) планується будівництво сонячної електростанції потужністю 120 МВт, вітрової — 80 МВт та електролізної установки — 100 МВт із початковим виробництвом 7–8 тис. тонн водню на рік. Водночас існуючі підприємства поступово відновлюють роботу: за даними Group DF, заводи OSTCHEM виробили 1,8 млн тонн мінеральних добрив у 2024 р

research-and-innovation.ec.europa.eu

підтримка логіки

horizon-europe.org.ua

Парадоксально, масштабне руйнування потужностей відкриває унікальну можливість для технологічного «стрибка». Замість модернізації застарілого обладнання Україна може одразу будувати заводи нового покоління з інтегрованими IoT-системами, електролізерами для зеленого аміаку та цифровими двійниками. Аналогічний досвід мала Південна Корея після Корейської війни та Німеччина після Другої світової — промислова відбудова на

sipri.org

Машинобудівний комплекс України історично формувався як один із наймасштабніших у Європі, успадкувавши від радянської індустріалізації потужну виробничу базу з вираженою географічною спеціалізацією. Станом на 2024 рік реєстр значних машинобудівних підприємств охоплює понад 100 виробничих об'єктів, розподілених за п'ятьма ключовими підгалузями: енергомашинобудування, авіабудування та двигунобудування, залізничне машин

ukrenergymachines.com

АТ «Укренергомашини» (об'єднання Турбоатом та Електроважмаш, створене у 2021 році) у Харкові є одним із чотирьох найбільших виробників турбін для АЕС у світі, утримуючи 13% глобального ринку. За всю історію підприємства для 24 АЕС виготовлено 169 турбін загальною потужністю понад 60 млн кВт, а продукція експлуатується у 45 країнах Європи, Азії, Америки та Африки. Розташування цього унікального підприємства в Харкові,

uk.wikipedia.org

АТ «Укренергомашини» (об'єднання Турбоатом та Електроважмаш, створене у 2021 році) у Харкові є одним із чотирьох найбільших виробників турбін для АЕС у світі, утримуючи 13% глобального ринку. За всю історію підприємства для 24 АЕС виготовлено 169 турбін загальною потужністю понад 60 млн кВт, а продукція експлуатується у 45 країнах Європи, Азії, Америки та Африки. Розташування цього унікального підприємства в Харкові,

ukrenergymachines.com

АТ «Укренергомашини» (об'єднання Турбоатом та Електроважмаш, створене у 2021 році) у Харкові є одним із чотирьох найбільших виробників турбін для АЕС у світі, утримуючи 13% глобального ринку. За всю історію підприємства для 24 АЕС виготовлено 169 турбін загальною потужністю понад 60 млн кВт, а продукція експлуатується у 45 країнах Європи, Азії, Америки та Африки. Розташування цього унікального підприємства в Харкові,

opendatabot.ua

АТ «Укренергомашини» (об'єднання Турбоатом та Електроважмаш, створене у 2021 році) у Харкові є одним із чотирьох найбільших виробників турбін для АЕС у світі, утримуючи 13% глобального ринку. За всю історію підприємства для 24 АЕС виготовлено 169 турбін загальною потужністю понад 60 млн кВт, а продукція експлуатується у 45 країнах Європи, Азії, Америки та Африки. Розташування цього унікального підприємства в Харкові,

youcontrol.com.ua

Авіаційний сегмент зазнав найважчих ударів. ДП «Антонов» — державне підприємство під управлінням Мінекономіки, відоме серією транспортних літаків Ан — фактично припинив більшість виробничої діяльності в Україні з 2022 року, перенісши частину виробництва за кордон. АТ «Мотор Січ» у Запоріжжі, що утримувала 14 525 працівників у 2023 році та входила до 9-ки найбільших роботодавців країни, була націоналізована у 2022 роц

youcontrol.com.ua

ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» (КВБЗ) у Кременчузі — головне підприємство залізничного машинобудування — зберігає операційну активність із виторгом 3,77 млрд грн у 2024 році. Завод випускає магістральні пасажирські та вантажні вагони, вагони метрополітену, колісні пари та дорожньо-будівельну техніку. Його відносно безпечне розташування у Полтавській області дозволило зберегти виробничий потенціал. Водночас пі

kyivindependent.com

На тлі деградації цивільного сектору оборонне машинобудування демонструє безпрецедентну динаміку. АТ «Українська оборонна промисловість» (колишній Укроборонпром, реструктуризований в АТ у липні 2023) зафіксувала виручку $2,2 млрд у 2023 році — зростання на 69% рік до року. У 2024 році обсяги виробництва потроїлися порівняно з 2023, контракти зросли на 36%, а прибуток склав $31,5 млн, що буде спрямований на розширення

armyrecognition.com

На тлі деградації цивільного сектору оборонне машинобудування демонструє безпрецедентну динаміку. АТ «Українська оборонна промисловість» (колишній Укроборонпром, реструктуризований в АТ у липні 2023) зафіксувала виручку $2,2 млрд у 2023 році — зростання на 69% рік до року. У 2024 році обсяги виробництва потроїлися порівняно з 2023, контракти зросли на 36%, а прибуток склав $31,5 млн, що буде спрямований на розширення

me.gov.ua

Географічно 725 підприємств були переміщені з зон активних бойових дій у безпечніші регіони, з яких 528 вже відновили діяльність на нових майданчиках. Загалом із початку 2022 року зафіксовано близько 19 000 випадків зміни реєстрації компаній. Відбувається поступова трансформація промислової географії: від радянського пояса Харків — Запоріжжя — Дніпро — Маріуполь до нових кластерів у Львівській, Закарпатській, Полтавс

opendatabot.ua

Географічно 725 підприємств були переміщені з зон активних бойових дій у безпечніші регіони, з яких 528 вже відновили діяльність на нових майданчиках. Загалом із початку 2022 року зафіксовано близько 19 000 випадків зміни реєстрації компаній. Відбувається поступова трансформація промислової географії: від радянського пояса Харків — Запоріжжя — Дніпро — Маріуполь до нових кластерів у Львівській, Закарпатській, Полтавс

macrotrends.net

Загальний обсяг продукції переробної промисловості (manufacturing output) України коливався в діапазоні $15,8–20,5 млрд протягом 2019–2021 років. У 2019 році показник становив $16,6 млрд, COVID-2020 спричинив помірний спад до $15,8 млрд (–4,71% YoY), після чого у 2021-му відбулось енергійне посткризове відновлення до $20,5 млрд (+29,85%). Проте вторгнення 2022 року обрушило виробництво до $12,3 млрд — катастрофічне п

index.minfin.com.ua

Загальний обсяг продукції переробної промисловості (manufacturing output) України коливався в діапазоні $15,8–20,5 млрд протягом 2019–2021 років. У 2019 році показник становив $16,6 млрд, COVID-2020 спричинив помірний спад до $15,8 млрд (–4,71% YoY), після чого у 2021-му відбулось енергійне посткризове відновлення до $20,5 млрд (+29,85%). Проте вторгнення 2022 року обрушило виробництво до $12,3 млрд — катастрофічне п

confmanagement-proc.kpi.ua

Проте вже у 2023 році галузь продемонструвала надзвичайно стрімке V-подібне відновлення: зростання машинобудування становило \+57,6% YoY, причому окремі підгалузі перевищили довоєнні обсяги. За 9 місяців 2023 року сукупний обсяг виробництва за трьома ключовими підгалузями (КВЕД C28, C29, C30) склав: виробництво машин та обладнання — 34,7 млрд грн, виробництво автотранспорту — 37,2 млрд грн, виробництво інших транспор

forbes.ua

Проте вже у 2023 році галузь продемонструвала надзвичайно стрімке V-подібне відновлення: зростання машинобудування становило \+57,6% YoY, причому окремі підгалузі перевищили довоєнні обсяги. За 9 місяців 2023 року сукупний обсяг виробництва за трьома ключовими підгалузями (КВЕД C28, C29, C30) склав: виробництво машин та обладнання — 34,7 млрд грн, виробництво автотранспорту — 37,2 млрд грн, виробництво інших транспор

niss.gov.ua

Відновлення 2023–2024 років має яскраво виражений асиметричний характер. Оборонно-промисловий комплекс став безпрецедентним локомотивом зростання: за оцінками НІСД, обсяги ОПК у 2023 році зросли втричі порівняно з 2022 роком, а в 2024 році очікувалось шестиразове зростання. Виробництво безпілотних систем, засобів РЕБ та боєприпасів створило нові компетенції, яких галузь раніше не мала. Автомобілебудування також проде

ec.europa.eu

основна опора

rates.fm

Серед окремих товарних груп найдинамічніше зросла кабельна продукція — на 60%, до $1,27 млрд, що відображає інтеграцію українських виробників у європейські виробничі ланцюги. Ключовими партнерами стали Польща ($4,7 млрд загального товарного експорту), Іспанія ($2,9 млрд) та Німеччина ($2,8 млрд). Водночас частка машинобудування у загальному товарному експорті становить лише 5,2% — суттєво нижче за рівень 2017 року (\

forbes.ua

Серед окремих товарних груп найдинамічніше зросла кабельна продукція — на 60%, до $1,27 млрд, що відображає інтеграцію українських виробників у європейські виробничі ланцюги. Ключовими партнерами стали Польща ($4,7 млрд загального товарного експорту), Іспанія ($2,9 млрд) та Німеччина ($2,8 млрд). Водночас частка машинобудування у загальному товарному експорті становить лише 5,2% — суттєво нижче за рівень 2017 року (\

thepage.ua

Розрив між базовим трендом 2015–2021 років та фактичними показниками після 2022 року є значним і продовжує наростати. Якщо екстраполювати тренд зростання 2019–2021 (з $16,6 до $20,5 млрд), базовий рівень для 2022 року мав становити приблизно $22–24 млрд. Натомість факт склав $12,3 млрд — GAP лише за один 2022 рік перевищує $10 млрд. Навіть з урахуванням стрімкого відновлення у 2023–2024 роках, фактичний рівень виробн

gmk.center

За даними GMK Center, загальна завантаженість виробничих потужностей промислових підприємств України на початку 2024 року становила 63,4%. Проте для машинобудування (без оборонного сектору) реальний показник значно нижчий — за експертними оцінками, на рівні 40–55% залежно від підгалузі. Водночас оборонне машинобудування працює із завантаженням, що наближається до максимального: за заявою Президента Зеленського, оборо

interfax.com.ua

За даними GMK Center, загальна завантаженість виробничих потужностей промислових підприємств України на початку 2024 року становила 63,4%. Проте для машинобудування (без оборонного сектору) реальний показник значно нижчий — за експертними оцінками, на рівні 40–55% залежно від підгалузі. Водночас оборонне машинобудування працює із завантаженням, що наближається до максимального: за заявою Президента Зеленського, оборо

tradingeconomics.com

До пандемії COVID-19 завантаження потужностей машинобудування становило 72–78%, що було порівнянним із середньоєвропейським рівнем. Пандемія 2020 року знизила показник до 60–65%, проте вже у 2021 році відбулось відновлення до \~73%. Повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року обвалило індекс промислового виробництва зі 101,7% (грудень 2021\) до кризових значень, а завантаження потужностей у цивільному машинобудуванн

gmk.center

підтримка логіки

academic.oup.com

Після початку повномасштабного вторгнення імпорт із Росії у відповідних промислових секторах обвалився на 81,1%, тоді як експорт скоротився на 56,9%. Ця асиметрія свідчить, що українські підприємства частково замістили російські поставки з альтернативних джерел, однак повна заміна не відбулася, що призвело до суттєвого звуження виробничих можливостей.

ces.org.ua

Окупація та руйнування промислових регіонів завдали критичного удару по кооперативній інфраструктурі. У Харкові, за даними Центру економічної стратегії, у перші місяці війни понад 80% підприємств були змушені зупинити виробництво через загрози безпеці, логістичні труднощі та нестачу обігових коштів. Обсяг промислового виробництва в регіоні до кінця першого року повномасштабної війни становив лише дві третини від рівн

uk.wikipedia.org

Окупація та руйнування промислових регіонів завдали критичного удару по кооперативній інфраструктурі. У Харкові, за даними Центру економічної стратегії, у перші місяці війни понад 80% підприємств були змушені зупинити виробництво через загрози безпеці, логістичні труднощі та нестачу обігових коштів. Обсяг промислового виробництва в регіоні до кінця першого року повномасштабної війни становив лише дві третини від рівн

ukrainesarmsmonitor.substack.com

Оборонно-промисловий комплекс України зріс утричі у 2023 році порівняно з 2022 роком, ставши найпотужнішим драйвером формування нових кооперативних зв'язків. Виробництво дронів, боєприпасів, бронетехніки та систем зв'язку генерує попит на широкий спектр комплектуючих — від мікроелектроніки до спеціальних сплавів. Показовим є приклад компанії Vyriy Drone, яка у листопаді 2024 року представила перший повністю локалізов

me.gov.ua

Державна політика послідовно посилює вимоги до локалізації у публічних закупівлях. З січня 2024 року мінімальний рівень локалізації для продукції машинобудування було підвищено з 15% до 20%, а з січня 2025 року — до 25%, згідно з рішенням Міністерства економіки. Водночас ці пороги залишаються значно нижчими за міжнародну практику: у Туреччині вимоги локалізації сягають 50%, в Індії — до 40% в окремих секторах. Поетап

inventure.com.ua

Переорієнтація ланцюгів постачання на ЄС відбувається, але значно повільніше, ніж потрібно. Ключовими бар'єрами залишаються: перехід зі стандартів ГОСТ на європейські EN/ISO, вартість європейських компонентів (на 20–40% дорожче за колишні російські аналоги), логістичні обмеження та необхідність сертифікації. Серед позитивних прикладів — створення спільного підприємства українського виробника FPV-дронів TAF Industries

forbes.ua

Переорієнтація ланцюгів постачання на ЄС відбувається, але значно повільніше, ніж потрібно. Ключовими бар'єрами залишаються: перехід зі стандартів ГОСТ на європейські EN/ISO, вартість європейських компонентів (на 20–40% дорожче за колишні російські аналоги), логістичні обмеження та необхідність сертифікації. Серед позитивних прикладів — створення спільного підприємства українського виробника FPV-дронів TAF Industries

fru.ua

За стратегічними орієнтирами, визначеними Федерацією роботодавців України, одним із найефективніших форматів інтеграції є партнерства на умовах аутсорсингу або спільного виробництва, де українські підприємства надають виробничі майданчики, адаптовані до західних стандартів, і водночас отримують доступ до сучасних технологій та ринків збуту. Подальша інтеграція у транспортну систему ЄС, модернізація прикордонних пункт

ukrstat.gov.ua

підтримка логіки

rferl.org

Динаміка зайнятості у машинобудуванні протягом 2019–2024 років ілюструє перехід від повільного скорочення до обвального падіння. У 2019 році галузь забезпечувала близько 320 тис. робочих місць, у 2020 — скоротилася до \~310 тис. через пандемію COVID-19, а у 2021 стабілізувалася на рівні 308,7 тис. осіб. Однак після початку повномасштабної війни кількість зайнятих різко скоротилася: загальна чисельність штатних праців

index.minfin.com.ua

Машинобудування перебуває у зарплатній пастці: рівень оплати праці занадто низький, щоб залучити нових працівників, але його підвищення без зростання продуктивності знищує конкурентоспроможність. За даними порталу Мінфіну, середня заробітна плата у промисловості в IV кварталі 2024 року становила 26 074 грн/міс., тоді як у секторі інформації та телекомунікацій — 57 514 грн/міс. Медіанна зарплата інженера-конструктора

gmk.center

Розрив із IT-сектором у 2,2–2,5 рази робить машинобудування непривабливим для молодих інженерів. Оборонне машинобудування пропонує зарплати до 90 тис. грн/міс., що перетягує кваліфіковані кадри з цивільного сектору. Реальні зарплати впали на 11,9% у 2022 році, але почали стрімко відновлюватися: \+4,1% у 2023 та \+15,6% у 2024\. Загалом, за даними GMK Center, у 2025 році 96% роботодавців підвищили зарплати своїм праці

agroreview.com

Кадрова криза машинобудування є результатом трьох одночасних процесів, що взаємно підсилюють один одного. По-перше, мобілізація — кожна нова хвиля, особливо після посилення у травні 2024 року, забирає кваліфікованих робітників (токарів, фрезерувальників, зварювальників), яких неможливо швидко замінити через довгий цикл підготовки (3–5 років). По-друге, зовнішня міграція — 6–8 млн українців перебувають за кордоном, пе

atlanticcouncil.org

Кадрова криза машинобудування є результатом трьох одночасних процесів, що взаємно підсилюють один одного. По-перше, мобілізація — кожна нова хвиля, особливо після посилення у травні 2024 року, забирає кваліфікованих робітників (токарів, фрезерувальників, зварювальників), яких неможливо швидко замінити через довгий цикл підготовки (3–5 років). По-друге, зовнішня міграція — 6–8 млн українців перебувають за кордоном, пе

gmk.center

Масштаб кадрового дефіциту вражає: якщо у 2024 році 38% підприємств повідомляли про обмеження діяльності через нестачу працівників, то у 2025 році ця цифра зросла до 74%, і лише 5% компаній не відчувають кадрових проблем. Дефіцит робочої сили у промисловості сягає 30–40% порівняно з довоєнним рівнем.

gmk.center

Інерційний сценарій базується на п'яти ключових параметрах, визначених методологічною рамкою дослідження: (1) відсутність змін промислової та тарифної політики; (2) збереження поточних енерготарифів, за яких середньозважена ціна електроенергії в Україні у листопаді 2024 р. сягнула \~€140/МВт·год — на третину вище, ніж у сусідній Польщі; (3) продовження відтоку кваліфікованих кадрів; (4) мінімальні інвестиції у модерн

statista.com

Інерційний сценарій базується на п'яти ключових параметрах, визначених методологічною рамкою дослідження: (1) відсутність змін промислової та тарифної політики; (2) збереження поточних енерготарифів, за яких середньозважена ціна електроенергії в Україні у листопаді 2024 р. сягнула \~€140/МВт·год — на третину вище, ніж у сусідній Польщі; (3) продовження відтоку кваліфікованих кадрів; (4) мінімальні інвестиції у модерн

macrotrends.net

Важливо підкреслити: ця база вже є результатом подвійного удару — довгострокового структурного занепаду (розрив радянських кооперативних ланцюгів, хронічне недоінвестування) та катастрофічного впливу повномасштабної війни. Загальне промислове виробництво впало з $20,54 млрд (2021) до $12,32 млрд (2022) — падіння на 40%. Відновлення 2023 року до $14,74 млрд (+19,7%) залишається неповним: машинобудування відновлюється

rbc.ua

Експортний потенціал машинобудування перебуває у стійкому низхідному тренді через втрату ринків СНД, логістичні проблеми та зниження конкурентоспроможності. За інерційного сценарію сукупні втрати експорту за 2024–2035 рр. (GAP між baseline-трендом 2015–2021 та інерційним прогнозом) сягнуть мільярдів доларів. Зайнятість, яка вже скоротилася на \~40% порівняно з 2021 р. (загальна кількість офіційно працевлаштованих осі

zn.ua

Кадрова криза є головним драйвером інерційного падіння. 74% компаній в Україні відчувають гострий дефіцит кадрів, а для промислових підприємств ситуація ще гостріша: 40% повідомляють про критичну нестачу персоналу (зростання з 14% у листопаді 2022 р.). У металургії — 4,6 вакансії на одного кандидата. Для машинобудування, яке потребує висококваліфікованих інженерів, токарів та зварювальників, готових платити до 90 тис

obozrevatel.com

Кадрова криза є головним драйвером інерційного падіння. 74% компаній в Україні відчувають гострий дефіцит кадрів, а для промислових підприємств ситуація ще гостріша: 40% повідомляють про критичну нестачу персоналу (зростання з 14% у листопаді 2022 р.). У металургії — 4,6 вакансії на одного кандидата. Для машинобудування, яке потребує висококваліфікованих інженерів, токарів та зварювальників, готових платити до 90 тис

focus.ua

Інерційний сценарій не є лінійним процесом — існує порогова точка, після якої занепад стає незворотним. При −5% на рік до 2030 р. виробництво складе лише 73,5% від рівня 2024, а до 2035 — 56,9%. Для машинобудування критичними є три каскадні механізми: (1) втрата компетенцій — кваліфіковані спеціалісти, які емігрували або перекваліфікувалися, не повернуться; Україні потрібно додатково \~4,5 млн працівників для сталого

ukrstat.gov.ua

підтримка логіки

en.wikipedia.org

У період 2015–2021 машинобудування демонструвало середньорічне зростання на рівні 5–7% у реальному вираженні, відновлюючись після шоку 2014 року. За даними Держстату, у 2019 році за вісім місяців було реалізовано 120,3 млрд грн продукції машинобудування, що екстраполюється до \~180 млрд грн за повний рік. Загальний обсяг переробної промисловості у 2021 році досяг $20,54 млрд. На основі цього тренду baseline до 2035 р

gmk.center

Натомість повномасштабне вторгнення спричинило обвальне падіння: за оцінками GMK Center, промислове виробництво скоротилося на 36,7% у 2022 році, а машинобудування постраждало ще суттєвіше — падіння склало 43,1%. У 2023 році фіксувалося часткове відновлення на 16,7%, однак з низької бази, а дані за дев'ять місяців 2023 року (34,7 \+ 37,2 \+ 47,5 млрд грн за трьома підгалузями) свідчать, що реальне відновлення не пере

biz.nv.ua

Натомість повномасштабне вторгнення спричинило обвальне падіння: за оцінками GMK Center, промислове виробництво скоротилося на 36,7% у 2022 році, а машинобудування постраждало ще суттєвіше — падіння склало 43,1%. У 2023 році фіксувалося часткове відновлення на 16,7%, однак з низької бази, а дані за дев'ять місяців 2023 року (34,7 \+ 37,2 \+ 47,5 млрд грн за трьома підгалузями) свідчать, що реальне відновлення не пере

cepr.org

Виробництво. Накопичений GAP за 2024–2035 оцінюється у 600–900 млрд грн ($15–22 млрд). Географічна концентрація втрат є критичною: основні потужності зосереджені в Харківській (ДП «Завод ім. Малишева», «Турбоатом»), Запорізькій (ЗТР, «Мотор Січ») та Дніпропетровській («Південмаш», «Інтерпайп») областях, які перебувають у зоні активних бойових дій або систематичних обстрілів. За оцінками CEPR, руйнування промислових п

precedenceresearch.com

Четверта промислова революція фундаментально трансформує глобальне машинобудування. Ринок цифрових двійників, за оцінками Precedence Research, зростатиме з $13,6 млрд у 2024 році до $471 млрд у 2034 році із середньорічним темпом (CAGR) понад 37%. Ринок адитивного виробництва демонструє аналогічну динаміку — з $20,5 млрд (2024) до понад $114 млрд (2032) при CAGR близько 24%. Ці технології — разом із промисловим штучни

fortunebusinessinsights.com

Четверта промислова революція фундаментально трансформує глобальне машинобудування. Ринок цифрових двійників, за оцінками Precedence Research, зростатиме з $13,6 млрд у 2024 році до $471 млрд у 2034 році із середньорічним темпом (CAGR) понад 37%. Ринок адитивного виробництва демонструє аналогічну динаміку — з $20,5 млрд (2024) до понад $114 млрд (2032) при CAGR близько 24%. Ці технології — разом із промисловим штучни

mon.gov.ua

За даними Міністерства освіти і науки, внутрішні витрати на НДДКР у 2024 році становили 28,3 млрд грн, що складає лише 0,37% ВВП — у шість разів менше за середній показник ЄС (2,2% ВВП, €403,1 млрд). Динаміка останніх років свідчить про глибину кризи: у 2021 р. показник становив 0,38%, у 2022 р. знизився до 0,33%, у 2023 р. впав до рекордно низьких 0,30%, а у 2024 р. відновився до 0,37% — значною мірою завдяки оборон

open4business.com.ua

Частка інноваційної продукції в українській промисловості не перевищує 2%, тоді як у розвинених країнах цей показник складає 15–30%. Обсяг витрат на інновації скоротився на 47% за десятиліття 2010–2020 років. Інноваційна активність у металургії становить лише 9,8%, і для машинобудування ситуація не краща. Бюджет на науку у 2026 році заплановано на рівні 20,1 млрд грн, що навіть номінально нижче за показник 2024 року.

dev.ua

На контрасті з цивільним сектором, оборонне машинобудування переживає вибухове інноваційне зростання. За даними Міністерства оборони, кількість виробників дронів зросла з 7 компаній до початку повномасштабного вторгнення до понад 500 у 2025 році, які випускають понад 1000 моделей. Обсяг виробництва БПЛА збільшився від 1,2 тис. одиниць у 2022 р. до 2,2 млн у 2024 р., а на 2025 рік заплановано закупівлю 4,5 млн апараті

gssr.georgetown.edu

На контрасті з цивільним сектором, оборонне машинобудування переживає вибухове інноваційне зростання. За даними Міністерства оборони, кількість виробників дронів зросла з 7 компаній до початку повномасштабного вторгнення до понад 500 у 2025 році, які випускають понад 1000 моделей. Обсяг виробництва БПЛА збільшився від 1,2 тис. одиниць у 2022 р. до 2,2 млн у 2024 р., а на 2025 рік заплановано закупівлю 4,5 млн апараті

kyivpost.com

На контрасті з цивільним сектором, оборонне машинобудування переживає вибухове інноваційне зростання. За даними Міністерства оборони, кількість виробників дронів зросла з 7 компаній до початку повномасштабного вторгнення до понад 500 у 2025 році, які випускають понад 1000 моделей. Обсяг виробництва БПЛА збільшився від 1,2 тис. одиниць у 2022 р. до 2,2 млн у 2024 р., а на 2025 рік заплановано закупівлю 4,5 млн апараті

rnbo.gov.ua

На контрасті з цивільним сектором, оборонне машинобудування переживає вибухове інноваційне зростання. За даними Міністерства оборони, кількість виробників дронів зросла з 7 компаній до початку повномасштабного вторгнення до понад 500 у 2025 році, які випускають понад 1000 моделей. Обсяг виробництва БПЛА збільшився від 1,2 тис. одиниць у 2022 р. до 2,2 млн у 2024 р., а на 2025 рік заплановано закупівлю 4,5 млн апараті

warquants.com

Платформа Brave1 видала понад 470 грантів оборонним технологічним проєктам, а загалом понад 1 500 tech-компаній працюють у секторі безпілотних систем. Форум Defense Tech Valley 2025 залучив понад $100 млн інвестицій при участі 5 000+ учасників.

nditekhim.com.ua

Хімічна промисловість є однією з найбільш енерго- та матеріалоємних галузей економіки. Природний газ виступає водночас сировиною (для синтезу аміаку, карбаміду, метанолу) та основним енергоносієм, що робить хімічний сектор надзвичайно вразливим до цінових коливань на енергоринках. Орієнтовна структура собівартості хімічної продукції розподіляється таким чином: сировина та природний газ формують 50–60% загальних витра

ecotech.ua

До 2022 року Україна мала одну з найнижчих цін на промислову електроенергію в Європі — приблизно €40–50/МВт·год, що було суттєвою конкурентною перевагою для енергоємних виробництв. Ситуація кардинально змінилася внаслідок руйнування енергетичної інфраструктури та перекладання витрат на відновлення на споживачів. За даними галузевих аналітиків, промисловий тариф на електроенергію в Україні у 2024 році досяг \~€109,5/М

nerc.gov.ua

До 2022 року Україна мала одну з найнижчих цін на промислову електроенергію в Європі — приблизно €40–50/МВт·год, що було суттєвою конкурентною перевагою для енергоємних виробництв. Ситуація кардинально змінилася внаслідок руйнування енергетичної інфраструктури та перекладання витрат на відновлення на споживачів. За даними галузевих аналітиків, промисловий тариф на електроенергію в Україні у 2024 році досяг \~€109,5/М

intratec.us

Як видно з порівняльної таблиці, Україна програє практично всім країнам-конкурентам по кожній з тарифних позицій. Особливо критичним є відставання від Туреччини та Індії, які зберігають суттєві цінові переваги завдяки частковому субсидуванню промислових тарифів.

globalpetrolprices.com

Як видно з порівняльної таблиці, Україна програє практично всім країнам-конкурентам по кожній з тарифних позицій. Особливо критичним є відставання від Туреччини та Індії, які зберігають суттєві цінові переваги завдяки частковому субсидуванню промислових тарифів.

forbes.ua

Окремо слід відзначити агресивну індексацію залізничних тарифів. За даними Forbes, Укрзалізниця підвищила вантажні тарифи на 70% у липні 2022 року, а у грудні 2024 наглядова рада схвалила додаткову індексацію на 37% з лютого 2025 року. Кумулятивне зростання за 2,5 роки перевищує 130%. Галузеві асоціації — Укрметалургпром, УкрФА, Укрцемент, Союз хіміків України — попереджають, що таке підвищення призведе до скорочення

cfts.org.ua

Окремо слід відзначити агресивну індексацію залізничних тарифів. За даними Forbes, Укрзалізниця підвищила вантажні тарифи на 70% у липні 2022 року, а у грудні 2024 наглядова рада схвалила додаткову індексацію на 37% з лютого 2025 року. Кумулятивне зростання за 2,5 роки перевищує 130%. Галузеві асоціації — Укрметалургпром, УкрФА, Укрцемент, Союз хіміків України — попереджають, що таке підвищення призведе до скорочення

rbc.ua

Окремо слід відзначити агресивну індексацію залізничних тарифів. За даними Forbes, Укрзалізниця підвищила вантажні тарифи на 70% у липні 2022 року, а у грудні 2024 наглядова рада схвалила додаткову індексацію на 37% з лютого 2025 року. Кумулятивне зростання за 2,5 роки перевищує 130%. Галузеві асоціації — Укрметалургпром, УкрФА, Укрцемент, Союз хіміків України — попереджають, що таке підвищення призведе до скорочення

unian.ua

Формула розрахунку цього навантаження визначена методикою ТЗ реіндустріалізації як: Переплата \= (Тариф\промисловість − Тариф\населення) × Обсяг\споживання\галузі. При оціночному споживанні хімічною промисловістю 3–5 млрд кВт·год/рік та машинобудуванням 2–3 млрд кВт·год/рік, квазі-фіскальне навантаження лише по електроенергії для цих двох галузей оцінюється у 10–25 млрд грн/рік. Аналогічна модель діє у залізнични

kse.ua

Воєнні ризики є мета-ризиками, що активують каскади в усіх інших категоріях. Станом на листопад 2024 року, за оцінками KSE Institute, прямі збитки інфраструктурі досягли $170 млрд, а майже 500 великих і середніх промислових підприємств було пошкоджено або знищено. Удар по енергоінфраструктурі (воєнний ризик) тригерить блекаут (енергетичний), зупинку виробництва, зрив постачань (логістичний), втрату клієнтів (ринковий

energy-map.info

Енергетичні ризики є домінуючими для обох галузей, хоча діють через різні канали. Для хімпрому це пряма залежність від газу як сировини (частка енергії в собівартості добрив — 60–70%), тоді як для машинобудування критичними є перебої електропостачання: за даними GMK Center, 52% промислових підприємств зупинялися у травні 2024 через блекаути. Промислові тарифи на електроенергію в Україні (€109,5/МВт·год) на 33% переви

metallurgprom.org

Фінансові, ринкові та регуляторні ризики формують середовище, в якому навіть працездатне підприємство не може розвиватися. Банківські ставки 15–20% роблять інвестиційні проєкти нерентабельними. Втрата ринків СНД (30–40% довоєнного збуту) потребує переорієнтації на ЄС, що стримується невідповідністю стандартам. Промислове виробництво загалом скоротилося на 2,4% у 2025 році — на тлі того, що частка машинобудування зрос

cefic.org

Хімічна промисловість, яка до 2022 року забезпечувала близько 9% промислового експорту країни, зазнала катастрофічних втрат. За оцінкою Української спілки хіміків, приблизно 50% хімічних підприємств опинилися за лінією фронту або в зоні активних бойових дій. Хімічний експорт обвалився з \~600 млн USD на місяць (січень–лютий 2022\) до 160 млн USD у березні 2022 — падіння на 73% протягом одного місяця. У 2024 році галу

thedocs.worldbank.org

підтримка логіки

tradingeconomics.com

У порівнянні з країнами-конкурентами це ставить українську промисловість у свідомо нерівні умови. Промислова електроенергія в Туреччині коштує \~0,103 USD/кВт·год, у Польщі — \~0,234 USD/кВт·год. Навіть у Польщі, де тарифи вищі, різниця між побутовим і промисловим тарифом значно менша, а промислова політика спрямована на підтримку виробників.

tradingeconomics.com

У порівнянні з країнами-конкурентами це ставить українську промисловість у свідомо нерівні умови. Промислова електроенергія в Туреччині коштує \~0,103 USD/кВт·год, у Польщі — \~0,234 USD/кВт·год. Навіть у Польщі, де тарифи вищі, різниця між побутовим і промисловим тарифом значно менша, а промислова політика спрямована на підтримку виробників.

tradingeconomics.com

Поки Україна бореться за відновлення, її конкуренти нарощують потужності. Промислове виробництво Польщі зросло на 1,2% у 2024 році та прискорилося до \+7,4% р/р у вересні 2025 — найвищий темп з квітня 2024, переважно за рахунок обробної промисловості (+8,2%). Польща стала економікою з ВВП у 1 трлн USD у вересні 2025, підтверджуючи ефективність довгострокової стратегії індустріального розвитку. Туреччина, маючи тарифи

tradingeconomics.com

Поки Україна бореться за відновлення, її конкуренти нарощують потужності. Промислове виробництво Польщі зросло на 1,2% у 2024 році та прискорилося до \+7,4% р/р у вересні 2025 — найвищий темп з квітня 2024, переважно за рахунок обробної промисловості (+8,2%). Польща стала економікою з ВВП у 1 трлн USD у вересні 2025, підтверджуючи ефективність довгострокової стратегії індустріального розвитку. Туреччина, маючи тарифи

en.wikipedia.org

Поки Україна бореться за відновлення, її конкуренти нарощують потужності. Промислове виробництво Польщі зросло на 1,2% у 2024 році та прискорилося до \+7,4% р/р у вересні 2025 — найвищий темп з квітня 2024, переважно за рахунок обробної промисловості (+8,2%). Польща стала економікою з ВВП у 1 трлн USD у вересні 2025, підтверджуючи ефективність довгострокової стратегії індустріального розвитку. Туреччина, маючи тарифи

cepr.org

Без активної реіндустріалізації Україна ризикує перетворитися із промислової економіки на переважно аграрно-сервісну, втрачаючи не лише ринки, а й саму здатність виробляти складну продукцію. Загальні збитки від війни вже оцінюються Світовим банком у 524 млрд USD станом на кінець 2024 року, і значна частка цієї суми припадає саме на промислову інфраструктуру.

International Monetary Fund

основна опора

National Bank of Ukraine

підтримка логіки

European Commission / DG TAXUD

підтримка логіки

OECD

D2 — benchmark Польщі як траєкторії європейської конвергенції, продуктивності, навичок, інновацій, бізнес-середовища та міграційної політики.

World Bank

Used in D1-0 and D1 Public to frame war losses as long-term economic scarring, not only direct physical damage.

OECD Legal Instruments

Used in E1-0 and E1-00 to define risk governance as assessment, prevention, response, recovery and learning, rather than crisis response only.

OECD

Used as the main methodological anchor for treating critical-risk governance as an iterative governance process rather than a static list of threats.

OECD

D2 — benchmark Туреччини як великої виробничої та експортної економіки з productivity constraint.

European Commission

Used to frame D1 regional and labour losses through a policy precedent for territorially targeted transition support.

United Nations Office for Disaster Risk Reduction

Used in E1-0 to connect risk governance with prevention, preparedness, resilience investment and Build Back Better logic.

OECD

Supports the role of foresight in identifying risks that lack stable historical frequency but may alter the 2030–2035 scenario.

World Bank

D2 — довоєнна рамка productivity, firm-level constraints, export integration і виробничої інтеграції України з європейськими ланцюгами.

Офіс з розвитку підприємництва та експорту

Used as the main 2025 goods-export update for D1-2 and Public export-loss section.

UK Government / Cabinet Office

Used in E1-0 and E1-M1 to justify risk grouping by likelihood and impact.

HM Treasury / UK Government

Used for risk appetite, ownership, governance and decision-making framing.

World Trade Organization

Used as a global trade baseline for goods and services assumptions in V4 scenario logic.

UNIDO

D2 — глобальна рамка сучасної industrial policy, SDG-oriented industrial development, цифровізації, робочих місць і промислової модернізації.

Національний банк України

Used to connect sectoral export losses with the current account, external trade deficit and macro-financial pressure.

Office of Management and Budget

Used in E1-0 to show that risk management should be integrated into ordinary public administration, not isolated as crisis response.

United Nations Office for Disaster Risk Reduction

Supports national-level risk assessment as evidence for strategies, development planning and decision-making.

European Commission

D2 — EU benchmark для clean industry, energy costs, decarbonisation, competitiveness, steel/metals/chemicals and clean-tech sectors.

Державна податкова служба України

Used in D1-3 to show concentration of the fiscal base among large taxpayers.

World Bank Independent Evaluation Group

Used in E1-0 to frame social protection as adaptive infrastructure for crisis response and resilience.

International Monetary Fund

Used to connect baseline scenarios, vulnerabilities, macro accounts and policy response.

World Bank

Used to support the fertili

IMF

D2 — guardrail для credibility of industrial policy: policy mistakes, fiscal costs, technology diffusion, administrative capacity.

UNICEF Ukraine

Used in D1-4 to frame local-budget resources, transfers, and local-budget losses in 2025.

World Bank

Used in E1-0 to introduce the match-and-motive logic for migration policy.

National Institute of Standards and Technology

Supports the controlled use of AI for risk monitoring, signal classification and dashboard updates without converting hypotheses into facts.

European Commission

Used to support the claim that the EU is the central external-market framework for Ukraine.

World Bank

D2 — benchmark business environment: regulation, public services, operational efficiency, firm-facing institutions.

Міністерство фінансів України

Used in D1-4 to show the 2025 structure of local-budget revenues and regional asymmetry.

OECD

Used in E1-0 and E1-3 to frame regional industrial recovery as place-based, multi-level and multi-sectoral.

European Commission

Used to anchor risk analysis inside the policy cycle: problem definition, options, impact, monitoring and review.

Eurostat / European Commission

Used to show that EU–Ukraine trade can become import-heavy from Ukraine’s side during recovery and reconstruction.

European Commission

D2 — primary innovation-gap benchmark for Ukraine relative to the EU average.

International Labour Organization

Used as the 2022 employment-shock anchor in D1-6 and in the D1 discourse frame.

World Bank

Used in E1-0 to define contingent liabilities and the hidden fiscal-risk channel.

European Commission Joint Research Centre

Supports uncertainty and sensitivity treatment for policy decisions and scenario interpretation.

National Bank of Ukraine

Used in V4-2 to separate export-generated FX from official external-assistance inflows.

WIPO

D2 — potential innovation inputs / outputs benchmark.

Eurostat

Used in D1-6 to quantify the external unavailable labour stock through temporary protection in the EU.

World Bank

Used in E1-1 to support the 36.9% preliminary poverty estimate and the vulnerable-household share.

World Economic Forum

Used as a global risk-hori

National Bank of Ukraine

Used to connect official financing with reserve adequacy and FX-market sustainability.

World Bank

D2 — Poland regional scale benchmark: Central Europe, resilience, openness, diversification, EU integration.

United Nations Industrial Development Organization

Used to frame loss conversion into industrial recovery, business support, employability and resilient communities.

World Bank; Government of Ukraine; European Commission; United Nations

Used in E1-1 and E1-3 for recovery-needs scale, destruction footprint and regional prioriti

International Organization for Standardization

General risk-management standard used as background for risk-governance structure.

International Monetary Fund

Used to classify IMF financing as official external financing, not export-generated currency income.

Türkiye Ministry of Industry and Technology

D2 — potential source for Türkiye as sectoral industrial-policy benchmark: high-tech manufacturing, domestic production capacity, digital and green transition.

European Commission

Used in D1 policy synthesis to connect loss accounting with external financing, recovery, reconstruction and moderni

International Organization for Migration

Used in E1-1 and E1-2 for de facto IDPs, returnees and long-duration displacement.

OECD

Used to define critical risks by strategic significance, not by probability alone.

National Bank of Ukraine

Used to connect the IMF programme directly to Ukraine’s balance-of-payments problem and medium-term external viability.

Harvard Growth Lab

D2 — potential source for export complexity, product-space logic and technology-gap measurement.

Ministry of Finance of Ukraine / Cabinet of Ministers of Ukraine

Used to show the fiscal-external bridge: IMF inflows support budget needs and thereby external stability.

World Bank

Prepared as supporting source for household conditions, vulnerability and social-risk perception.

United Nations Office for Disaster Risk Reduction

Supports the link between risk understanding, governance, resilience investment and preparedness.

World Bank

D2 — methodology support for business-environment benchmark: entry, location, utilities, labour, finance, trade, taxation, dispute resolution, competition, insolvency.

World Bank

Used to connect human capital, social protection, education and health services with economic resilience and recovery.

Eurostat

Used in E1-2 for the 31 March 2026 temporary-protection count.

HM Treasury / UK Government

Used for risk appetite, decision thresholds and informed decision-making.

World Bank

D2 — method source for firm-level technology adoption, access to finance, infrastructure constraints, management practice and innovation proxies.

World Bank Group

Used to restate the scale of reconstruction needs and connect RDNA5 with coordinated support at scale.

Centre for Economic Strategy

Used in E1-2 for refugee return and long-term displacement analysis.

COSO

Supports the link between risk management, strategy and performance.

Ministry of Economy of Ukraine

Used to separate Ukraine Facility functions: budget financing, investment stimulation and technical support.

World Bank

D2 — potential source for Poland supply-chain integration, resilience, productivity and middle-income-trap benchmark.

Офіс з розвитку підприємництва та експорту

Used in Draft to define services as a separate D1-2 note rather than mixing goods and services in the main export-loss row.

International Organization for Migration

Prepared for E1-2 labour-market integration and internal displacement risk.

OECD

Used for systems that identify and assess emerging critical risks.

World Bank

Used to treat remittances as a household and FX-stabili

OECD Ecoscope

D2 — supplementary Türkiye benchmark for growth, productivity, structural reforms, labour participation and sustainability.

European Bank for Reconstruction and Development

Prepared for E1-2 analysis of refugee-return intentions and integration abroad.

National Audit Office

Supports practical implementation of risk management in government and whole-system risk ownership.

Migration Data Portal

Used only as global remittance trend context, not as the primary Ukraine remittance source.

OECD Legal Instruments

Used in E1-3 and E1-M1 to justify long-term, cross-sector, multi-level regional policy.

United Nations Office for Disaster Risk Reduction

Used for risk indicators and monitoring logic.

National Bank of Ukraine

Used to show reserves as an active stabili

European Commission

Used in E1-3 to connect Ukraine’s regional recovery with EU cohesion and territorial policy logic.

OECD

Used to connect effective risk governance with national resilience.

DREAM

Used in E1-3 as a Ukraine implementation-facing summary of the RDNA5 recovery envelope.

World Bank

Used for donor financing, MIGA-backed guarantees and war-risk insurance architecture.

Ministry for Development of Communities and Territories of Ukraine / UNDP

Used in E1-3 as a practical policy example of area-based recovery with local economy and community restoration components.

Ministry of Finance of Ukraine

Used for war-risk insurance as an enabling condition for recovery, reconstruction, trade and investment.

World Bank

Reserved as macro comparator if the existing S364 World Bank MPO card is insufficient.

International Monetary Fund

Reserved as IMF programme comparator if the existing S363 country page card is insufficient.

UNDP Ukraine

Used in E1-3 to support the data-driven recovery argument: maps, satellite imagery, orthophotos and recovery evidence infrastructure.

International Monetary Fund

Used in E1-4 and E1-M1 to classify SOE, subnational, policy-intervention and contingent fiscal-risk channels.

National Bank of Ukraine

Used for macro-financial stability and external-partner support as a condition of industrial-policy financing.

European Bank for Reconstruction and Development

Used as a macro-stability comparator and aid-dependence signal.

Ministry of Energy of Ukraine

Used in E1-4 to support the fixed household electricity price of 4.32 UAH/kWh.

OECD

Used for investment activity, exports and capital-stock risk.

International Energy Agency

Used to show energy infrastructure vulnerability as an external-sector variable affecting imports, exports and industrial continuity.

Naftogaz Group

Used in E1-4 to support household gas tariff 7.96 UAH/m³.

Ukraine Recovery Conference

Used to confirm international recovery focus on energy, critical infrastructure and logistics.

UNCTAD

Used to support services exports as a structural external-sector opportunity.

Multilateral Investment Guarantee Agency / World Bank Group

Used for war and civil-disturbance cover as a risk-sharing instrument for investment.

Reuters

Used in E1-4 to frame the social-repair trade-off in electricity tariff increases.

International Finance Corporation

Used for the private-sector role in Ukraine’s reconstruction and de-risking logic.

OECD

Used in E1-5 to frame technology policy as support for transformative change in economy and society.

OECD

Used as the main source for cascading effects across sectors when critical infrastructure is disrupted.

European Commission

Used in E1-5 to support the claim that war and fiscal pressures weakened firm investments in R&I.

United Nations Office for Disaster Risk Reduction

Used for compound, cascading and systemic risk logic.

World Intellectual Property Organization

Used in E1-5 to compare Ukraine’s innovation outputs and innovation inputs.

World Bank

Used to link analytics, financing and policy support across sectors.

OECD

Prepared for E1-5 policy-instrument mapping and Ukraine STI integration with the European research and innovation space.

European Commission Joint Research Centre

Used for critical entities, hybrid threats and essential-service resilience.

World Intellectual Property Organization

Used in E1-5 to frame Ukraine’s technology lag as relative global movement, not static distance.

World Bank

Used for economic logic of prevention and preparedness.

OECD

Used in E1-6 to caution against mechanical reshoring or one-si

European Commission / Union Civil Protection Knowledge Network

Used for industry–transport–energy cascade risk.

Gerbec M. / Applied Sciences

Used for cross-critical-infrastructure methodology and explicit treatment of interdependencies among critical infrastructures.

OECD

Used for national resilience and critical-risk governance framing.

Державна служба статистики України

Used to patch the missing trust-layer source for A1-G16, the profitability card derived from the legacy metallurgy pack.

ExPro Consulting

Used to normali

World Bank

Used to normali

World Bank

Used to normali

World Bank

Used to normali

World Bank

Used as the source-family patch for the comparator side of B4-G25, where the legacy card carries the non-Ukraine GFCF series.

Energy Map / DiXi Group

Used to normali

ExPro Consulting

Used to normali

Trading Economics

Used to normali

World Bank

Used to normali

World Bank

Used to normali

World Bank

Used to normali

World Bank

Used to normali

OECD

Used to normali

World Bank

Used to normali

PwC Ukraine

Used to anchor public-facing investment logic in A0 and J1, especially where recovery demand needs to be translated into a credible investable pipeline rather than a generic reconstruction slogan.

Deloitte Ukraine

Used to support public reconstruction-market framing where the scenario layer needs a credible bridge between industrial capacity, execution discipline and investor readability.

KPMG Ukraine

Used to anchor the scenario discussion about long capital, transaction appetite and the conditions under which industrial recovery becomes visible to strategic and financial investors.

EY

Used to support the construction and project-readiness logic in public scenario documents where rebuilding demand must be tied to execution, reform and investability rather than only to nominal need.

World Bank, United Nations, European Commission

основна опора

World Bank, United Nations, European Commission

основна опора

Eurostat

основна опора

World Bank, United Nations, European Commission

основна опора

International Organization for Migration

основна опора

Ministry of Economy of Ukraine, European Commission

підтримка логіки

International Finance Corporation (World Bank Group)

підтримка логіки

State Statistics Service of Ukraine

підтримка логіки

United Nations Development Programme (UNDP)

підтримка логіки

International Finance Corporation (World Bank Group)

підтримка логіки

State Statistics Service of Ukraine

підтримка логіки

National Bank of Ukraine

підтримка логіки

ТОВ МіньфінМедіа / МВФ / НБУ (bank.gov.ua)

підтримка логіки

Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD)

підтримка логіки

World Bank, UN, European Commission

підтримка логіки

World Bank, United Nations, European Commission

підтримка логіки

Organisation for Economic Co-operation and Development

підтримка логіки

Food and Agriculture Organization of the United Nations

підтримка логіки

United Nations, Department of Economic and Social Affairs

підтримка логіки

Organisation for Economic Co-operation and Development

підтримка логіки

United Nations High Commissioner for Refugees

підтримка логіки

World Bank, UN, European Commission

підтримка логіки

World Bank, UN, European Commission

підтримка логіки

World Bank, United Nations, European Commission

підтримка логіки

Slovo i Dilo

підтримка логіки

Organisation for Economic Co-operation and Development

підтримка логіки

International Finance Corporation (World Bank Group)

підтримка логіки

Держстат України (stat.gov.ua)

підтримка логіки

Держстат України (stat.gov.ua)

підтримка логіки

Держстат України (ukrstat.gov.ua)

підтримка логіки

Держстат України (ukrstat.gov.ua)

підтримка логіки

Мінфін України / Держстат / СБ / МВФ

підтримка логіки

ТОВ МіньфінМедіа (index.minfin.com.ua)

підтримка логіки

ТОВ МіньфінМедіа / Держстат України

підтримка логіки

ТОВ МіньфінМедіа / НБУ (bank.gov.ua)

підтримка логіки

Kyiv School of Economics

основна опора

Kyiv School of Economics (KSE)

основна опора

Razumkov Centre

основна опора

Kyiv School of Economics

підтримка логіки

Kyiv School of Economics

підтримка логіки

Ecotech.ua

основна опора